7 квітня в Ужгородській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті І–ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради відбувся майстер-клас із писанкарства. Організував акцію Обласний організаційно-методичний центр культури, а  проводили майстер-клас члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України Емма Левадська, Марія Купарь та молода мисткиня Тереза Варга.

4 квітня в Обласному  організаційно-методичному центрі культури пройшов майстер-клас із писанкарства. В акції взяло участь 17 діток, які нині проживають в Ужгороді. Переїхали вони із батьками у  наш край минулого року із Донецька, Луганська, Макіївки та Горлівки.

Писанкарство – особлива й важлива сладова народної культури українців. На Закарпатті в силу певних географічних та історичних причин писанкарство має свої яскраво виражені крайові особливості. У кожному районі чи навіть селі писанки малюють по-своєму, використовуючи різноманітні техніки та технології розпису, різні мотиви та кольори. Особливо це помітно при зіставленні писанок Рахівщини, Міжгірщини, Великоберезнянщини чи Берегівщини, що писані в традиційній манері для цього регіону. Відзначу, що зазвичай, в традиційній манері писанки пишуть представники старшого покоління майстринь. Серед тих небагатьох майстринь, які ревно бережуть крайові традиції, писанкарка Марія Андріївна Хававка з Тур’ї-Ремети, що на Перечинщині. Вона прожила важке і гідне життя чесно і мудро, згідно божих заповідей, в гармонії зі світом, донині зберегла гумористичне світосприйняття.

У передхристиянські часи, коли люди здебільшого мали язичницькі вірування, яйце, що містило в собі зародок сонячної птиці (півня) і несло в собі початок життя, вважалося талісманом, що відганяє нечисту силу, а з нею і всі нещастя. Кожна писанка – це ніби маленький Всесвіт. Тут є все, що оточує нас у житті, – і зоряне небо, і вода з рибами, і засіяне поле, і трибанні церкви. Усе це вималюване для того аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі. У народі кажуть: “У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”.

Кожна людина розуміє слово «щастя» по-своєму. Це поняття надто індивідуальне: для однієї – це матеріальна забезпеченість, для другої – сім’я, для третьої – здоров’я, для четвертої – улюблена робота, для багатьох – усе разом, і так можна продовжувати до безконечності. Сім’я та улюблена робота – складові цього поняття для відданого служителя мистецтва і взірцевої матері Наталії Сасин.

31 березня 2015 року у приміщенні Центру української культури міста Пряшів (Словаччина) до Великодніх свят для учнів Об’єднаної школи та гімназії імені Тараса Шевченка з українською мовою навчання міста Пряшів було  проведено майстер-клас із писанкарства. Ініціатором та організатором акції  виступив Обласний організаційно-методичний центр культури.

ВІТАЄМО! 17 березня 2015 року провідний методист Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта удостоєний високої нагороди – премії Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого за дослідження «білих плям історії України».

Вітаємо провідного методиста Обласного організаційно-методичного центру культури Івана Хланту з виходом у світ книги «Літературно-мистецьке життя Копашнова». Пропонуємо відгук на видання доктора філологічних наук, професора Олексія Вертія із міста Суми.

У рамках святкування 76-ї річниці від проголошення незалежності Карпатської України на Хустщині відбувся традиційний відкритий обласний фестиваль-конкурс стрілецької пісні «Красне поле». Участь у цьогорічному шостому фестивалі взяли понад 250 учасників із Закарпаття, Івано-Франківщини, Хмельниччини та Київщини. 14 березня конкурсанти виступили в будинку культури с. Рокосово і виконали по три пісні.

Працівники Обласного організаційно-методичного центру культури вітають свого колегу – провідного методиста Володимира МИШАНИЧА – з виходом першої книжки «Митці Закарпаття: Літературні портрети» і бажають нових творчих досягнень.

Пропонуємо також рецензію на видання відомого крайового науковця, письменника, журналіста, доктора історичних наук, професора УжНУ Сергія Федаки.