Оскільки тема заняття була «Сучасні засоби і процеси оперативного доступу до документованої інформації», то Іван Васильович поділився досвідом роботи як відомий бібліограф та відповів на низку запитань, пов’язаних із бібліографічною діяльністю. Зокрема, особливу увагу приділив розповіді про біобібліографічні покажчики знаних письменників Закарпаття «Семен Панько» (1991), «Дмитро Вакаров» (1992), «Юрій Керекеш» (1992), «Петро Угляренко» (1993), «Василь Вовчок» (1995), «Іван Чопей» (1998),  «Юлій Боршош-Кум’ятський» (2000), «Пошуки та знахідки Василя Пагирі» (2006) та ін.

Змістовною і цікавою була розповідь про біобібліографічний покажчик «Літературне Закарпаття у ХХ столітті» (1995 – 967 с.!), над яким укладач працював понад 15 років. Високу оцінку цій книжці дав академік Національної Академії наук України директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка Національної Академії наук України Микола Жулинський. Він передусім відзначив: покажчик «є для дослідників літератури, для працівників бібліотек, книголюбів, учителів унікальним помічником. Ви здійснили величезну роботу: короткі концентровані (бо є характеристики творів, діяльності письменника) літпортрети та література про життя і творчість роблять їх важливим джерелом осягнення літературного процесу… Гарну і потрібну справу Ви творите».

Іван Хланта наголосив, що готуючи бібліографічний покажчик укладач повинен опрацювати максимальну кількість літератури: книги, газетні, журнальні статті, описи  Книжкової палати, інтернетвидання.

Бібліографічні описи мають певну систему, якої необхідно дотримуватися. На жаль, вона досить часто міняється і укладачеві необхідно систематично слідкувати за нововведеннями.

Змістовні висококваліфіковані бібліографічні покажчики Івана Хланти сприяють кращому використанню книжок, а також допомагають теоретично розробляти питання джерелознавства, принципи бібліографічної роботи. Особливо цінні бібліографічні покажчики І. Хланти про окремих письменників. Він звернувся до присутніх активно працювати в цьому напрямку.

Іван Хланта також акцентував увагу на збірниках казок, які підготував та упорядкував за останні роки. Це «Правда і кривда» (1981), «Казки Карпат» (1989), Оскар Кольберг. Казки Покуття» (1991), «Розумниця» (1993), «Казки про бідних і багатих» (1994), «Володимир Гнатюк. Казки Закарпаття» (2001), «Казки про тварин» (2008). Найкращі записи текстів від талановитих сучасних оповідачів уміщено у збірниках «Добра наука» (1995), «Дарунки груші» (1997), Золотий птах» (1998), «Усі скарби з лісу йдуть» (1999).

Найбільше уваги науковець приділив збірнику «Казки та легенди з-під Хустського замку», який побачив світ у 2016 році. Читач отримав можливість ще міцніше наблизитися до казкової традиції Закарпаття. У згаданому збірнику подано казки всіх жанрових різновидів. Іван Хланта слушно відзначив, що основні твори Ю. Баняса із виданням книги прийдуть до людей, збагатять їхні душі, стануть вкрай потрібними в духовному житті народу.

Ім’я Юрій Баняс, наголосив казкознавець, назавжди ввійшло в історію української фольклористики і посідає почесне місце в низці талановитих оповідачів сучасності. Його творчість – видатне явище в українському фольклорі.

Серед визначальних рис Ю. Баняса як оповідача І. Хланта цілком слушно називає те, що він глибоко відчував свою аудиторію, з повагою ставився до неї, як до близької і рідної. Для нього характерна висока культура спілкування. Під час розповіді надавав важливого значення інтонації, слову, жесту, поглядові, позі, виразові обличчя, манері триматися. Йому вдавалося упродовж усього часу знаходити й тримати слухачів мистецтвом живого слова, тобто, крім драматичного хисту, володів силою психологічного впливу. Перед нами немов живі постають картини описаних подій із галереєю характерних персонажів, талановито змальованих казкарем.

Іван Хланта відзначив, що у центрі сюжету – людина, яка, маючи безліч соціальних і національних прикмет, залишається близькою і зрозумілою іншим людям. У казках кожен знайде щось цікаве і повчальне для себе, тому їм  судився довгий вік.

Можна тільки щиро подякувати організаторам курсів, що для виступів перед слухачами запрошують досвідчених знавців своєї справи.

Марина ОФІЦИНСЬКА,
завідувач редакційного сектору
Обласного організаційно-методичного центру культури