Головна » 2018 » Червень » 2 » ПРИКРАШАЮТЬ ЗЕМЛЮ ДИВОВИЖНИМИ ГОЛОСАМИ
12:29
ПРИКРАШАЮТЬ ЗЕМЛЮ ДИВОВИЖНИМИ ГОЛОСАМИ

Народному аматорському вокальному ансамблю «Ужанка» – 50

Народний аматорський вокальний ансамбль «Ужанка» є значимою національно-культурологічною подією, оскільки протягом кількох десятків літ суттєво поглиблює, доповнює і розширює наші уявлення про українську пісенність, добре слугує для утвердження національної самосвідомості. Учасники мистецького колективу чарують свіжістю, хвилюють глибокими почуттями, любов’ю до рідного краю. Вони вбачають своє покликання в тому, щоб дарувати слухачам можливість зустрітися з дивом-піснею, пережити хвилини справжньої радості й розуміти, що ансамбль для них – це саме життя. Вони вважають, що треба зроби все, що потрібне і корисне для духовного відродження України.

А все почалося 1968 року, коли на основі агіткультбригади, яка виступала перед жителями сіл району, трудівниками колгоспів і радгоспів,  був створений ансамбль. З перших днів заснування йому поталанило з керівниками, які сформували його в міцний творчий колектив. Ними були випускник  Хустського культосвітнього училища Валерій Боженко, музикант і педагог, заслужений учитель України Золтан Жоффчак (1971–1996),  викладач Ужгородського коледжу культури і мистецтв, заслужений працівник культури України Павло Пинзеник (1996–2013), викладач Ужгородського коледжу культури і мистецтв Ольга Новак (2013). А з 2014 року і донині ансамблем керує Василина Голянич.

Вона надзвичайно любить пісні, які, за її словами, відновлюють силу, потішають серце, просвітлюють очі, зберігають емоційну рівновагу. Тому й не дивно, що працює й на посаді артистки комунального закладу культури «Заслужений академічний Закарпатський народний хор» Закарпатської обласної ради. Вона учасниця районних, обласних та всеукраїнських концертів, фестивалів та конкурсів,  була переможцем Дев’ятого обласного конкурсу словацької народної пісні «Золотий соловей» (2007). А ще до цього й лауреат обласного відбіркового туру Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» (2007), першої премії регіонального фестивалю-конкурсу естрадного мистецтва «Вечори над Латорицею» (2010).

За високу мету і натхненну працю, самопосвячення рідній культурі 1978 року ансамбль «Ужанка» отримав звання «народний самодіяльний ансамбль».

Завдяки активній наполегливій діяльності попередніх керівників вокального ансамблю, у ньому вироблялась виконавська майстерність, самовідданість у мистецькій праці, самозреченість в ім’я цієї благородної справи. Пісенно-музична культура формувалась у сприятливому мистецькому середовищі Ужгорода, багатого й розмаїтого мистецтва Закарпаття, примножувалася повсякденною багатолітньою працею. Нинішній керівник перейняла від них кращі як суто музичні, так і пісенно-педагогічні принципи і традиції, загальнолюдські духовно-культурні цінності, що й привело колектив до значних успіхів.

Василина Голянич відшліфовує з учасниками кожну ноту, кожну інтонацію, завдяки чому музичні образи стають зримими, а слухацька аудиторія проймається глибокою вдячністю за отриману високу естетичну насолоду. Керівник ансамблю перебуває у гармонії з його учасниками, між нею нібито існує якийсь космічний зв’язок. У них такі теплі стосунки, що будь-який керівник позаздрить.  Керувати хором вважає своєю професією. Взагалі не існує  нецікавих професій. Усе залежить лише від уміння людини правильно зрозуміти свою справу і виявити творчу ініціативу. Вона робить своє покликання незвичайним і цікавим не тільки для себе, а й для інших. Тому цей колектив на шляху справжнього мистецького зростання. Постійно дбає про підвищення художнього рівня ансамблю, зміцнення його авторитету в районі та області. Вона систематично турбується про професійну якість концертних програм, які мають розмаїтий характер.

Так, під керівництвом Василини Володимирівни колектив з успіхом виступав на районному святі до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, обласному святі словацького народного мистецтва «Словенска веселіца», Міжнародній виставці-ярмарку «Тур’Євроцентр Закарпаття» (2014, 2015), обласних фестивалях народної пісні «Червена ружа»  (м. Мукачево), лемківського народного мистецтва «Лемківська ватра» (м. Перечин), «Коляди в Старому селі» (м. Ужгород), V Всеукраїнському етно-фестивалі «Болохівські гостини–2017», який проходив на Хмельниччині в м. Старокостянтинів та смт Самчики.

 «Ми переконалися, – зізнається завідувач клубу с. Ярок Ліда Ледида, – щоб виконувати пісні, треба досконало знати звичаї, традиції, обряди нашого народу, народнопоетичну творчість. Ми ж, українці, не можемо бути якимись безпам’ятними манкуртами. Маємо багатий фольклор, і був би гріх перед людьми, якби ми його не зберегли. Чимало вже зроблено, але ще більше можна зробити, якщо ти любиш свою справу і живеш нею. Ми готові послідовно й цілеспрямовано працювати заради України й української культури. Не забуваймо, що саме культура і традиції формують нашу ідентичність. Відомо, що в кожному районі є свої, нехай маленькі, культурні дива, які треба розвивати і примножувати, про що й турбується «Ужанка».

Ансамбль постійно займає призові місця на фестивалях, оглядах, конкурсах. У 1978 році колектив виїжджав з обмінним концертом у станицю Донську Краснодарського краю (Росія). З нею ансамбль довгий час підтримував дружні зв’язки. У 1987 році колектив побував у місті Ніредьгаза в Угорщині на Міжнародному фольклорному фестивалі. Лауреат огляду-конкурсу 1970 року (мала золота медаль), 1972 – (срібна медаль), 1977 – переможець Першого Всесоюзного фестивалю самодіяльної художньої творчості трудящих (велика золота медаль), 1987 – Другого Всесоюзного фестивалю народної творчості трудящих (золота медаль). Лауреат третього ступеня відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні «Красне поле» (м. Хуст, 2015, 2018). Учасник концертних програм, обласних свят, культурно-мистецьких акцій, творчих звітів художніх колективів району.

Такі фестивалі завжди розширюють кругозір учасників, бо їх організатори ставлять за мету відтворити історичну пам’ять краю, розкрити перед усіма його велич, а ще долучити всіх до невмирущого джерела народнопоетичної творчості, яка сьогодні трансформується у сучасному мистецтві, але її коріння – в народних витоках. Крім цього, знайомлять гостей з визначними пам’ятками місцевості, де проводиться культурно-мистецька акція.

Для учасників ансамблю у 2008 році незабутнім був творчий концерт, присвячений сорокаріччю від дня створення колективу. Збагачують творчу біографію «Ужанки» дружні зв’язки з колективами Словаччини та Угорщини, де неодноразово ансамбль брав участь у концертах, конкурсах та фестивалях. Так, був учасником 47 Міжнародного фестивалю фольклору русинів-українців Словаччини (с. Камйонка, Словаччина, 2012), Третього фольклорного фестивалю  Раєцької долини «Кубанков сен–2012» (с. Тур’є біля м. Жиліна), широко висвітлювався в передачах Словацького і Закарпатського радіо й телебачення. На згадку про поїздки колектив має чимало фотографій і відеокасет. Таким чином намагаються вписувати нові сторінки в історію найстарішого ансамблю Ужгородського районного будинку культури – народного аматорського вокального ансамблю «Ужанка».

Найстарша учасниця ансамблю Віра Луцьо – директор будинку культури села  Руські Комарівці – ділиться своїми враженнями: «Часто наприкінці концерту нам щиро аплодують, а в мене в цей час сльози на очах від гордості за нашу культуру, за свій народ. А спогади, щире відчуття приязні, любові й щедрості від людей, котрі зустрічали нас із обіймами. Це емоції, що не забуваються. Незважаючи на те, що нині в Україні певні економічні негаразди, але у нашого народу висока культура, тому він неодмінно здолає труднощі». Вона підготувала унікальний альбом, де зібрано публікації та фото тих мистецьких колективів, у яких брала участь.

На обласній телерадіокомпанії «Тиса» записано СD-альбом з кращими піснями з репертуару. А навесні 2016 року відзнято відеоролики на закарпатські народні пісні «О Боже муй, Боже муй», «Ой на горі вітер віє»,  «Загнала я вівці», «В лісі на орісі», які часто використовують у телепрограмах місцевого телебачення.

Притягальної сили, привабливості ансамблю надає його добре продуманий, розмаїтий репертуар, що своїм живим розмаїттям нагадує українську писанку. Успіх пояснюється ще й напрочуд гармонійним співом, що проникливо і натхненно однаково зачаровує і старого, і малого, сприяє моральній чистоті мислення. Так, поважне місце займають колядки «А в домі сьому» (обробка Василини Голянич),  «Божий Син днесь народився», «Слава во вишніх Богу» та ін., а також авторські пісні:  «По діброві вітер виє» (слова  Т. Шевченка, обробка В. Голянич),  «В полонині скрипка грає» (слова В. Григорака, музика В. Костенка-Київського), «Ой коляда, колядиця» (слова В. Калинюка, обробка  Ю. Антківа), «Пісня про Ужгород» (слова В. Густі, музика С. Мартона,), «Гори мої» (слова В. Панченка, музика О. Хромушина), «Калинонька» (слова  О. Лісової, музика М. Стефанишина) та ін.; словацькі народні пісні: «Бувай мой Єжішко» (народна колядка в обробці В. Голянич), «Червене яблчко»,  «Моя постєлочка» (в обробці В. Голянич), «Кедь розквітне біла ружа» та ін.

Особливе місце в репертуарі «Ужанки» посідають лемківські народні пісні, що здавна побутують на Ужгородщині  і, як слушно зауважує керівник   районного організаційно-методичного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи відділу культури Ужгородської райдержадміністрації Оксана Ільченко, залишаються джерелом глибокої внутрішньої насолоди і мистецького натхнення. Крім цього, вони чи не найкраще розкривають сучасним українцям духовний світ їхніх предків. Це  «Чорна гора не орана» (обробка В. Гайдука), «Запаль, мила, свічку» (обробка  Н. Петій-Потапчук), «Місяцю-королю», «Казала’м ти, милий» (обидві в обробці  П. Пинзеника), «Іванку, Іванку» (обробка В. Голянич), «Ой верше мій, верше» та ін. Співачки крок за кроком, але наполегливо і послідовно, долаючи перепони, поглиблюють свою виконавську майстерність,  сприймаючи все краще від інших мистецьких колективів

Учасницям «Ужанки» завжди до вподоби виконувати в’язанки коломийок. З приводу цього завідувач клубу с. Оріховиця Марія Гричушенко наголошує, що коломийки вражають, підносять дух над буденністю. У них відкривається висота, досконалість і краса рідної мови, вони гуртують навколо себе людей, повертають погляд до сокровенних глибин нашої духовності та культури, утверджують і розвивають духовний світ України, плекають і виборюють світлий образ рідної Батьківщини.

Керівник ансамблю Василина Голянич прагне довести спів своїх вихованців до рівня професіональних колективів. Тому успішно звучать  три і чотириголосся, а також твори а сарреllа. У репертуарі ансамблю кожен знайде для себе цікаві тексти і мелодії, близький емоційний досвід, зможе насолодитися справжнім мистецтвом художньо-естетичного відтворення дійсності. Їх пісні змістовні і пізнавальні, цікаві й зворушливі, актуальні й веселі, захопливі й імпульсивні, відверті й щирі, переконливі й мудрі, зворушливі й ніжні, як незрадливе кохання.

Учасниці ансамблю пригадують позитивні наслідки творчої співпраці з композитором, заслуженим артистом України Миколою Попенком, який написав для «Ужанки» в’язанку закарпатських народних пісень «Та все про Іванка», «Чотири воли пасу я», які займають чільне місце в його репертуарі.

У 2016 році до ансамблю влилася музичний керівник Часлівецького дитячого навчального закладу Оксана Головня. У неї з дитинства красивий голос і батьки віддали її у музичну школу. Щоб удосконалити свій вокальний апарат, вступила до Ужгородського державного музучилища імені Д. Є. Задора, яке успішно закінчила 2000 року, а також Київський національний університет культури і мистецтв (2005) і постійно перебуває під всепоглинаючою пристрастю до мистецтва, бо ще і майстерно грає на скрипці.

Коли вслухаєшся в її чистий та прозорий голос, кожного разу відкривається вона по-новому. У її піснях – ліричність та емоційність, глибина і проникливість, якась первісна гармонія і спокій.

Відданість ансамблю «Ужанка» є особливо плідною для пані Оксани. Все, що співачка надбала в різні періоди, склалося в органічне ціле. З’явилось відчуття краси кожного моменту, відчуття злету,  тепер невимушено і натхненно використовує в піснях. Вона відчуває пісню як живий організм у ритмічно-стилістичній єдності змісту і форми. Кажуть, що не існує жорстких критеріїв визначення Краси. Та якщо пісня викликає у вас позитивні емоції, естетичні асоціації, це означає, що митець досяг мети.

Учителем та опорою стала для неї Світлана Безюлєва, про яку незмінно розповідає з пошаною і любов’ю. Настанови, підтримка чуйної, жертовної фахівця-подвижника розвивали талант Оксани, зміцнювали її творчі позиції. Скільки таких рідкісних талантів розкидано по нашій землі! Часто забуваємо про них, а вони прикрашають землю дивовижними, чудовими голосами.

Учасники ансамблю наділені особливою місією, бо кожен живе, думає і дихає мистецтвом, турботами про пісню. А значить разом можуть зробити щось виразніше і суттєвіше для національної культури в цілому. Недарма провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР Олена Гайдук резонно зауважує, що пісні піднімають у серці якусь особливу хвилю і будять такі струни душі, які досі дрімали. У піснях зустрінемо всі сфери вияву високості й низькості людського духу. Народні перлини невимушено навчають, заохочують, підтримують і виховують людину.

Досягнення ансамблю – це результат багаторічної самовідданої праці всіх учасників і насамперед його керівників. А це підтверджує те, як багато можна зробити, пройнявшись любов’ю до пісні, а відтак маючи нездоланне бажання звеличити, популяризувати її. Цей помітний внесок на нелегкій ниві розбудови української культури заслуговує найвищої похвали і вдячності, має бути розцінений як вагомий результат цілого колективу, про що переконливо засвідчують також численні грамоти, дипломи, відзнаки, подяки.

Співачки сповнені творчої наснаги, завзяття, активного прагнення сягнути нових висот у відтворенні й утвердженні української національної культури і мистецтва, вважаючи їх своїм справжнім покликанням і життєвою необхідністю.

Іван ХЛАНТА,
провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР,
заслужений діяч мистецтв України

Переглядів: 416 | Додав: oomckuzh | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar
Наша адреса
Закарпатський ООМЦК
вул. Волошина, 18
Ужгород, 880005



+38(03122)34035 oomckuzh@gmail.com
Ми на мапі
Закарпатський обласний організаційно-методичний центр культури