Огляд-конкурс проводиться раз на два роки у два етапи.

Перший етап – районний (з першого лютого до першого жовтня 2016 року). У ньому взяло участь 426 сільських клубних закладів області: 150 будинків культури, 276 клубів. Згідно наказів райвідділів культури були створені оргкомітети, які шляхом голосування визначали кращі будинки культури та клуби району.

Другий етап – обласний (до 25 жовтня 2016 року), за результатами матеріалів, представлених районними оргкомітетами Обласному організаційно-методичному центру культури.

У ньому взяли участь сорок сільських клубних закладів області.

Хочеться підкреслити, що і на нинішній день клубні заклади в багатьох сільських населених пунктах залишаються єдиними осередками, що задовольняють культурно-дозвіллєві потреби сільського населення і є традиційними центрами з розвитку народної творчості.

Члени оргкомітету-журі обласного огляду-конкурсу ознайомилися на місцях із роботою кращих сільських клубних установ – переможців першого етапу за два роки, вивчили їх співпрацю із представниками місцевих органів влади та фахівцями райвідділів культури, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення, організацію культурно-дозвіллєвої діяльності, впровадження інноваційних форм і методів роботи, висвітлення практики і досвіду роботи в засобах масової інформації тощо.

Разом із тим відзначили, що цей захід сприяв переходу сільських закладів культури на новий рівень функціонального забезпечення та задоволення культурних проблем жителів села.

За результатами проведення обласного огляду-конкурсу клубних закладів у сільській місцевості визнано кращими такі будинки культури і клуби:

перше місце – будинок культури села Макарьово Мукачівського району (директор Надія Лазар);

друге місце – будинок культури села Сторожниця Ужгородського району (директор Йосиф Посипанка);

клуб села Дубриничі Перечинського району (завідувач Лариса Магада);

третє місце – будинок культури села Рокосово Хустського району (директор Ольга Поп);

клуб села Угля Тячівського району (завідувач Олена Немеш);

будинок культури села Богдан Рахівського району (директор Василь Лехман).

Дипломами обласного огляду-конкурсу сільських клубних закладів нагороджені:

будинок культури села Паладь-Комарівці Ужгородського району (директор Вікторія Іллар);

клуб села Вишка Великоберезнянського району (завідувач Ганна Мурга);

будинок культури села Онок Виноградівського району (художній керівник Лариса Білак);

клуб села Заболотне Іршавського району (завідувач Ольга Поляк).

Відбулися позитивні зрушення у ставленні місцевої влади до сфери культури. Керівники сільських рад піклуються про створення належних умов для проведення культурно-масової роботи в клубних установах, естетичного виховання дітей і молоді, організації відпочинку для людей зрілого віку, збереження місцевої культурної спадщини.

Під час огляду-конкурсу активізувалася робота багатьох колективів народної творчості та любительських об’єднань; було привернуто увагу керівників державних та недержавних структур, громадських організацій до проблем галузі: визначалися шляхи їхнього розв’язання; вирішувалися питання матеріально-технічного забезпечення клубних закладів і художніх колективів.

Аналіз поданих інформаційних матеріалів свідчить про те, що в деяких районах недостатньо уваги приділяється утриманню закладів культури на селі: матеріально-технічна база слабка, не забезпечене опалення в зимовий період, бракує фахівців для роботи з художніми колективами та з організації культурно-масової діяльності, немає системи у праці.

Проаналізуємо діяльність клубних установ, які стали переможцями цьогорічного огляду-конкурсу.

На достойному рівні показав свою роботу будинок культури села Макарьово Мукачівського району. Він знаходиться у спеціально збудованому приміщенні 1961 року, глядацький зал на 250 посадочних місць, є гурткова кімната, кабінет директора і художнього керівника, фойє.

Директор закладу культури Надія Лазар, художній керівник Лариса Фроїн – талановиті, активні та ініціативні культпрацівники.

У 2015 році зроблено капітальний ремонт установи – зовнішнього фасаду, внутрішніх стін, покрівлі, відремонтовано сцену, всюди покладена плитка для підлоги, замінено вікна та двері, встановлено для обігріву зали новий камін у сучасному стилі.

При будинку культури працюють дев’ять формувань. Це вокальний ансамбль «Макарівчанка», танцювальний, фольклорний, драматичний колективи, гурток художнього слова, художня бригада, два любительських об’єднання – юних фітодизайнерів «Фантазія» і народних умільців «Візерунок» та інші. Усього 109 учасників віком від п’яти років і аж за сімдесят.

Радує тісна співпраця із сільським головою Михайлом Геревичом, який дбає про розвиток усіх установ на селі. Не маючи вдосталь бюджетних коштів, активно шукає спонсорів, які фінансово допомагають ремонтувати соціально-культурні об’єкти села.

Обряди, звичаї, свята – це безцінна спадщина, скарб народу. У них сива давнина, символіка, величаві церемонії, торжества. Завдяки багаторічному досвіду культпрацівників та аматорів сцени діяльність закладу культури не згасає, а навпаки, відроджується багата творча народна спадщина, ведеться краєзнавча робота. На сцені щороку з’являються свіжі постановки сільських вечорниць («вичурки») та елементів весільного обряду: «сватанки», «барвінкоплетіння».

Традиційно проводяться загальнодержавні свята, низка різних змістовних масових заходів. До цих мистецьких акцій клубні працівники підходять із творчим запалом, використовують сучасні технічні засоби.

Цікаво проходять новорічно-різдвяні свята, де у вертепних дійствах беруть участь представники всіх вікових категорій. Вони постійні учасники популярного районного фестивалю «Червене вино», вертепного свята й обласного фестивалю «Коляди у Старому селі». Неодноразово на базі будинку культури проводилось регіональне свято «Ходімо разом у Віфлеєм». До речі, колоритні костюми учасників бетлегему вражають глядачів своєю неповторністю й автентичністю, а змістовний сценарій дійства – мовою старожилів села, якою розмовляють герої дійства. Макет атрибутики «церковниці» був представлений на міжнародній виставці у Словаччині.

У 2016 році науковець Норіо Інагакі з міста Токіо (Японія), працює в Інституті фольклору й архівів Румунської академії наук міста Клуж, приїхав на Закарпаття, щоб зафіксувати найяскравіші елементи нематеріальної культурної спадщини (найхарактерніші пісенні й танцювальні зразки) різних етносів, що тут проживають. Вони ввійдуть до тематичної відеотеки, яка зберігатиметься у згаданому інституті. Він зробив запис виступу макарівського фольклорного колективу. Отже, народна культура Закарпаття має всі шанси для подальшого вивчення науковцями різних країн світу. Цей колектив при постановці обрядів та звичаїв, що побутують у селі, використовує старовинні речі з народного побуту та знаряддя праці – кросна, куделі, веретена, нічильниці тощо. Щоб відтворити всю багатогранну краєзнавчу роботи, клубні працівники ведуть ще й літопис села.

Надзвичайно різноманітне тут ужиткове мистецтво, а найпопулярніший вид – вишивка. Роботи майстринь репрезентують на обласних, регіональних виставках декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва, а також систематично виставляють у приміщенні будинку культури. У селі розвивається і такий вид мистецтва як писанкарство. На кожному святі Софія Алмашій проводить майстер-клас із розпису писанок. Не забувають тут і про такий вид ужиткового мистецтва, як ткацтво. Тчуть доріжки (покрівців), які використовують у повсякденному житті.

У закладі культури оформлений куток старожитностей.

Художні колективи будинку культури систематично беруть участь у районних мистецьких заходах, фестивалях, проводять обмінні концерти.

З метою активізації роботи з патріотичного виховання, вироблення активної громадянської життєвої позиції підростаюче покоління було залучено до проведення флеш-мобу «Моє село – частинка України»; для людей похилого віку проведено вечір-зустріч старожилів села з молоддю на тему «Іде назустріч юності мудрість сивочола», до Дня пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років – вечір-реквієм «Запали свічку пам’яті». Організовано зустріч із відомим письменником села Михайлом Данканичом та знаними у нашому краї краєзнавцями.

Для членів оргкомітету-журі, начальника відділу культури Мукачівської райдержадміністрації, директора та методистів районного будинку культури, голови села був підготовлений чудовий концерт, де учасники художньої самодіяльності мали змогу показати свою майстерність.

Після завершення капітального ремонту заклад культури наповнився не лише різноманітністю культурно-дозвіллєвої та художньо-творчої роботи, але й естетичним наочним оформленням. На видному місті розташовані такі стенди: «Інформатор», «Наші майстрині та виставка їх робіт», «Пізнаємо рідний край», «Фронтові побратими», «Пам’ять про них житиме вічно», «Війні немає забуття», «Несемо в народ наш фольклор», «Наше село в минулому і сьогодні», «Не забудемо тебе, Тарасе», «Святкуємо День Незалежності України», «Гуртки художньої самодіяльності будинку культури», «Наші свята», «Сільські традиції».

У працівників закладу культури великі плани на майбутнє: хочеться придбати технічне обладнання, музичну апаратуру, для художніх колективів – сценічні костюми, а також залучити до роботи фахівця з хореографії.

Будинок культури села Сторожниця Ужгородського району введений в експлуатацію у 1966 році. У приміщенні є велика зала на 250 посадочних місць, кімната для гурткової роботи, кабінет директора і художнього керівника, костюмерна та фойє, дитячий ігровий і спортивний майданчики.

З 2012 року на посаді директора працює Йосиф Посипанка (освіта вища), художнього керівника – Мирослава Огразанська (освіта середня, стаж роботи – 9 років).

Матеріально-технічна база на хорошому рівні. З кінця 2012 року до жовтня 2016 року проводився капітальний ремонт будівлі. Виділено кошти на одяг сцени. Отримали фінансову допомогу від Ротарі-Клубу «Kosice Classic» (директор Іванна Ленгова) і Ротарі-Клубу «Ужгород-Скала» (директор Володимир Ігнат) для придбання звукопідсилюючої апаратури.

В установі працює 12 клубних формувань, в яких 178 учасників, один колектив удостоєний звання «народний» – це народний чоловічий ансамбль «Бетяри».

Культурно-масові заходи проводяться систематично згідно плану. У 2016 році проведено 35 масових заходів, із них для дітей – 26. Оформлена виставка робіт декоративно-прикладного мистецтва «Умільці нашого села».

Будинок культури тісно співпрацює з благодійними організаціями – «Посмішка у подарунок» (м. Кошице, Словацька Республіка), аніматорами-волонтерами, які приїжджають із-за кордону на гурткові заняття і вчать дітей різних ігор, пісень тощо. Організовують виїзні концерти, де підтримують дружні стосунки з селами-побратимами Словацької Республіки, а хореографічний ансамбль «Наша файта» і народний чоловічий ансамбль «Бетяри» – неодноразові учасники фестивалів і благодійних мистецьких акцій.

Працівники закладу культури співпрацюють з державними установами на території села, туристично-рекреаційними комплексами, з благодійним фондом «Доркас» села Тийглаш Ужгородського району, який також допомагає в покращенні матеріальної бази установи.

Значна увага приділяється відзначенню загальнодержавних свят, пам’ятних дат і подій, а також проведенню мистецьких заходів, спрямованих на патріотичне виховання молоді, популяризацію української та словацької культур.

З ініціативи працівників спільно з волонтерами району проводяться змістовні масові заходи на підтримку наших воїнів, які захищають територіальну цілісність на сході нашої держави. Учасниками гуртків, любительських об’єднань і клубів за інтересами було виготовлено своїми руками подарунки та відіслано в зону АТО.

Члени оргкомітету-журі мали чудову можливість бути присутніми на святковій концертній програмі з нагоди 50-річного ювілею будинку культури.

Вся діяльність установи висвітлюється у районній газеті «Вісті Ужгородщини» та Інтернет-ресурсах.

Клубна установа села Дубриничі Перечинського району введена в експлуатацію у 1955 році як спеціально збудована споруда. Вона має зал на 220 посадочних місць, гурткова кімната і фойє. Нещодавно завершили капітальний ремонт.

Завідувач клубу Лариса Магада (освіта базова вища, стаж роботи 13 років) ефективно організовує роботу, визначає, планує, формує, здійснює і координує всі види діяльності установи, співпрацює з органами самоврядування, іншими державними установами села, недільною школою церкви Успіння Пресвятої Богородиці.

Тут проводяться найрізноманітніші форми культурного дозвілля населення: концертні, конкурсні та ігрові програми, екскурсії і походи, індивідуальні бесіди та заняття в колективах. Неабияка увага приділяється  місцевим народним умільцям.

При установі працюють постійно діючі та новостворені гуртки, любительські об’єднання, клуби за інтересами, а саме: вокальний ансамбль «Ужаночка» (дорослий), вокальний ансамбль «Візаві» (дорослий), дитячий фольклорний ансамбль, гурток художнього слова «Паросток» (дитячий), інструментальний дует, любительське об’єднання «Намистинка» (вироби з бісеру), дискотека «Круїз».

Колективи художньої самодіяльності – активні учасники культурно-мистецького життя краю: районного свята вертепів і колядницьких груп «Вертеп», розважально-ігрової програми «Свято дитячих мрій», Дня міста Перечин, обласних фестивалів лемківського народного мистецтва «Лемківська ватра» та ігрових програм «Грайлик–2016». Солісти клубу Крістіна Сербін і Мар’яна Петрище разом із завідувачем клубу виїжджали для участі у масових заходах до сусідньої Словаччини.

Залучення додаткових коштів для забезпечення діяльності клубного закладу відбувається за рахунок проведення дискотек для молоді.

Висвітлення практики та досвіду роботи клубної установи висвітлюється в районній газеті «Народне слово», в блозі «Клубні установи району» (http://perechinrbk.blogspot.com/) тощо.

Будинок культури села Рокосово Хустського району зданий в експлуатацію у 1964 році із глядацьким залом на 500 посадочних місць.

Матеріально-технічна база – одна з найкращих в області. Протягом 2007–2011 років проводився капітальний ремонт, закуплено майже весь інвентар, необхідний для належного функціонування закладу, а саме: 100 офісних і 300 м’яких стільців, столи, штори, одяг сцени та освітлення, комп’ютерна техніка, відеонагляд.

За спецкошти установи в 2015 році було придбано два безшнурові мікрофони, пульт, оргтехніку, а у 2016 році – підсилюючу апаратуру та світломузику.

Спецкошти накопичуються за рахунок проведення дискотек, орендної плати танцювального колективу та надання приміщення для масових заходів.

Після стихійного лиха (сильного градопаду), який стався у червні 2016 року, повністю перекрито дах металопрофілем.

Нещодавно у приміщенні колишньої кіноапаратної облашновано сільський краєзнавчий музей.

Після закінчення Хустського культурно-освітнього училища у 1971 році директором будинку культури була призначена Ольга Поп, яка й досі його очолює.  За період роботи в закладі культури провела низку змістовних тематичних вечорів, різні за тематикою свята, День села, проводи до лав армії, виставки робіт народних умільців села, впроваджувались в життя нові обряди, організовувалось дозвілля молоді, велась робота з дітьми тощо. Клубна установа багато років була базою, де проходили практику студенти Хустського культурно-освітнього училища та Ужгородського коледжу культури і мистецтв. Тут проводяться районні семінари працівників культури. Багато зусиль докладається, щоб залучити молодь до гуртків художньої самодіяльності.

Така насичена робота будинку культури – результат активної співпраці з виконавчим комітетом і депутатським корпусом сільської ради та безпосередньо із сільським головою Павлом Джугою, загальноосвітньою школою, дитячим навчальним закладом, активістами села, громадськими організаціями, підприємцями.

Систематично проводяться тематичні вечори з патріотичного виховання: благодійні акції-концерти на підтримку Української Армії, відзначення Днів пам’яті та примирення, Незалежності України, захисника України, Збройних сил України тощо.

Стали популярними вечори-зустрічі з видатними земляками: доктором хімічних наук, професором Степаном Попом; академіком, професором, заслуженим діячем науки і техніки України Степаном Попом, який нещодавно перед рокосівчанами презентував написану ним книгу про історію рідного села; відомим літературознавцем краю Василем Попом, із письменниками, лауреатами Національної премії імені Тараса Шевченка Петром Мідянкою та Мирославом Дочинцем, вечір пам’яті заслуженого журналіста України Івана Чоповдія.

Цікаво та змістовно пройшло свято «Роде наш славний», на якому була представлена творча сім’я Куциків із Рокосова – заслужений майстер народної творчості України Ірина Куцик та її сестра Павліна Шимон, яка в селі Данилово, де проживає, організувала народний історико-краєзнавчий музей «Хата у бабки Павліни». Оригінальною знахідкою було родове дерево, на якому розмістили всі прізвища рокосівчан, що сягають своїм корінням у сиву давнину.

Систематично організовуються та проводяться виставки робіт народних майстринь.

Започаткування низки мистецьких акцій свідчить про те, що  велика увага приділяється відродженню та збереженню народних традицій і звичаїв. Уже стали популярними фольклорні фестивалі «Рокосовський мосток», «Рокосово колядує», конкурс писанок.

У селі студенти ДВНЗ «Ужгородський національний університет» збирають матеріали для фольклорної та діалектологічної практики. Зокрема їм учасниками фольклорного колективу будинку культури було продемонстровано обряд «вінкоплетів», який зберігся до наших днів.

Належна увага приділяється і роботі з молоддю. Організовуються вечори відпочинку, інтелектуальні ігри, розважально-ігрові програми тощо.

Проводяться обмінні концерти учасників художньої самодіяльності Рокосова із селами Вертеп, Бороняво, Стеблівка, Вишково, Велятино Хустського району.

Досвід показує, де керівництво села з розумінням ставиться до проблем культури, допомагає створювати і покращувати матеріальну базу, розуміє значимість роботи клубного закладу, там завжди є позитивний результат.

Основним завданням клубу села Угля Тячівського району є і залишається збереження та розвиток культурної спадщини, забезпечення духовних потреб громадян, підтримка художньої творчості, створення та організації діяльності клубних формувань.

Уже понад тридцяти років завідувачем клубу працює Олена Немеш (освіта середня спеціальна). У лютому 2011 року введено посаду керівника драматичного колективу, а з 2015 року її замінено на художнього керівника, яку нині займає Михайло Рудик (освіта базова вища).

Проведено капітальний ремонт будівлі.

Чималу увагу приділяють працівники сільського клубу роботі з молоддю. Пріоритетними напрямками вважають виховання на основі етичних, моральних цінностей та популяризацію здорового способу життя. Для цієї категорії населення використовуються активні форми роботи: тренінги, конкурси, брейн-ринги, літературні ігри, зустрічі з цікавими людьми, поетичні конкурси, літературні головоломки тощо.

При установі працює дев’ять клубних формувань: ансамблі для дорослих – фольклорний, вокальний і солістів-вокалістів, а гуртки для дітей – драматичний і художнього слова. Також діють любительські об’єднання – «Вишивальниця», «Господарочка», «Чарівний клубок».

Тут проводяться такі культурно-мистецькі заходи: тематичні вечори, вечори-реквієми, дитячі ранки, бесіди з нагоди новорічно-різдвяних свят, Дня  Святого Валентина, Міжнародного жіночого дня, Дня пам’яті та примирення, захисту дітей, Конституції, Хрещення Київської Русі, Незалежності, Захисника України, Гідності та Свободи. А також Шевченківські читання, Великодня виставка писанок тощо.

Учасники художньої самодіяльності постійно беруть участь у районних конкурсах, фестивалях та урочистих заходах: «Вертеп», «До висот Шевченкового слова», «Писанка-мальованка», «Рушник вишиваний на щастя, на долю…» тощо.

Учасники гуртка художнього слова неодноразово брали участь в обласному конкурсі художнього слова імені Івана Ірлявського «Моя весна». Фольклорний колектив клубу частий гість музейних закладів – на районному заході «Музейні посиденьки» до Дня етнографа виступив із програмою «Углянські вечорниці». У його репертуарі відновлені старовинні народні обряди «Сватання», «Вінки», «Скубілля» та інші.

 18 вересня 2016 року Тячівським і Міжгірським районами вперше проводився обласний етнофестиваль «Закарпатська свальба», у якому учасники колективу брали активну участь.

Клубний заклад оформлений багатьма стендами на актуальну тематику: «Наші таланти», «Народні умільці села», «Вони захищали Батьківщину», «Інформатор», «Герої не вмирають» тощо.

Оформлена чудова виставка робіт декоративно-прикладного мистецтва народних умільців села і куток старожитностей.

Культпрацівниками клубу систематично проводиться робота зі збору фольклорних матеріалів, опису обрядів.

Будинок культури села Богдан Рахівського району почав працювати з 1967 року.

Приміщення пристосоване, розміщене на другому поверсі будівлі, де знаходяться глядацький зал із кількістю 300 посадочних місць, кабінет директора, художнього керівника, гурткова кімната та студія звукозапису.

Василь Лехман працює директором уже 10 років, а художній керівник Марія Ретізник – 27.

Матеріально-технічна база досить на хорошому рівні. Зроблені косметичні ремонти. Із технічного оснащення є розмножувальна техніка – принтер, два комп’ютери, комплекти звукопідсилюючої та освітлювальної апаратур, радіомікрофони, комплект народних музичних інструментів, театральні костюми.

При будинку культури працює десять клубних формувань: художнього слова, два вокальні ансамблі (дорослий, дитячий), хореографічний колектив  (дитячий), любительське об’єднання «Різьбяр», клуб за інтересами «Вишиваночка» та народний аматорський фольклорний театр. У 2016 році він виступив на XXIII Міжнародному Гуцульському фестивалі й виборов  звання лауреата другого ступеня. Учасники гуртка художнього слова неодноразово брали участь в обласному конкурсі українського художнього слова імені Івана Ірлявського «Моя весна».

Культурно-мистецькі заходи проводяться згідно планів роботи –загальнодержавні свята, пам’ятні дати і події тощо.

Велика увага приділяється тематичним заходам із військово-патріотичного і морального виховання, популяризації здорового способу життя, правовій освіті, організації вечорів відпочинку для молоді, дискотек, конкурсно-розважальних програм «Ну-мо, хлопці», «Ну-мо, дівчата», «Хочу стати зіркою», «Все починається з любові» та інші.

Щорічно учасники художньої самодіяльності виїжджають із концертною програмою до прикордонної застави, яка розташована на території села.

Народні умільці та любительське об’єднання «Різьбяр» – постійні учасники виставок робіт декоративно-прикладного мистецтва, що організовуються в селі, районі та області.

Добре зарекомендували себе і дипломанти ІІ (обласного) етапу огляду-конкурсу клубних закладів у сільській місцевості, де члени оргкомітету-журі побачили хорошу матеріально-технічну базу, капітально  відремонтовані клубні установи, активну культурно-дозвіллєву роботу, високий фаховий рівень клубних працівників, їх відданість улюбленій справі.

Ганна ДРОГАЛЬЧУК,
директор Обласного організаційно-методичного центру культури;
Людмила ВЕКЛЮК,
завідувач відділу Обласного організаційно-методичного центру культури