Ось уже два десятиліття пісня і музика допомагають співачкам знайти красу в найбуденніших речах і вчинках. Вони виховали в собі ідеальне чуття міри і негучний чесний голос – усе те, чого не вистачає самозасліпленій сучасній культурі. І трудяться вони винятково з великої любові до людей, бо відчувають здатність насолоджуватися дивовижним плетивом зорових і звукових образів. Пісні у їхньому виконанні надихають на великі, добрі справи, вагомі вчинки, запалюють вогник у серці й душі, пробуджують синівську любов до рідної землі, вселяють віру в перемогу добра.

А все почалося з того, що в один пам’ятний день у бібліотечних працівників Свалявщини виникла ідея створити колектив, який би умів поєднати літературу і пісню, поезію і музику. Її у травні 1996 року підтримали закохані у книгу та пісню працівники: завідувач бібліотекою с. Плав’є П. Павлович, завідувач бібліотекою с. Голубине М. Лизанець, заслужений учитель України М. Молнар, методист ЦРБ І. Бідзіля і заступник директора по роботі з дітьми І. Бобота, а також Н. Добрик, О. Гопак, Н. Коневич, М. Котубей,  Р. Марочко. Так спільними зусиллями був створений літературно-мистецький ансамбль «Берегиня».

З великою відповідальністю і любов’ю готували свій перший сценарій, до якого були включені вірші відомих поетів України. Особливу увагу приділено поетам-землякам А. Патрусу-Карпатському, В. Вовчку, П. Скунцю, В. Пагирі, Н. Панчук, С. Сороці та ін. Як усе було відшліфовано до найменших дрібниць, почалися виступи в санаторіях Свалявщини, у військових частинах, школах, на сільських сценах. Всюди їх радо зустрічали, а вони намагалися якнайглибше розкрити красу поезії і пісні, поглибити гідність, гордість патріота і громадянина України, заслужено вивищити особистість у власних очах і в очах усіх чесних людей. З перших днів метою їх  діяльності є утвердження української національної ідеї, державної української мови, національної культури, формування національної свідомості та піднесення духовності.

У 1997 році літературно-пісенному ансамблю «Берегиня» присвоєно почесне звання «народний». Це визнання наполегливої і самовідданої праці окрилило артистів. До колективу влилося нове поповнення. В ансамблі нараховувалося п’ятнадцять самодіяльних аматорів. Керівником-організатором ансамблю, його душею була закохана в художнє слово та музику директор Центральної районної бібліотеки А. Лефтер.

Усі разом працюють над тим, щоб урізноманітнити й поповнити свій репертуар новими оригінальними творами. Тому, окрім пісень, є сценарії до визначних пам’ятних дат у житті нашого народу, ювілеїв поетів і прозаїків України, видатних композиторів. Насамперед намагаються враховувати широту і різноманітність запитів населення, щоб кожний захід викликав живий відгук у людини, ніс великий морально-естетичний заряд.

Приємно відзначити, що їхня творча й цілеспрямована робота двічі записувалася на обласному телебаченні, транслювалася по області в циклі «Духовні обереги». А квартет «Берегині» у складі Е. Ганькович, Н. Павлій, М. Котубей, Н. Мигович став дипломантом ІІІ Міжнародного фестивалю імені Михайла Машкіна, за активну роботу у пропаганді української літератури і народознавства отримав чимало подяк від райдержадміністрації. Ансамбль з успіхом виступав в обласній філармонії, взявши участь в авторському концерті композитора І. Керецмана.

Співачки «Берегині» добре усвідомлюють, що пісні допомагають глибше пізнати національний характер, самокритично поглянути на самих себе, оцінити свої позитивні та негативні якості і, нарешті, взятися за самоочищення і самовиховання, за велику і тривалу просвітницьку роботу серед народу. Для них пісня – це як хліб і вода для голодної людини.

Відомо, що робота будь-якого мистецького колективу залежить від художнього керівника. А. Лефтер не помилилася, коли запросила керувати ансамблем знавця народної пісні, самодіяльного композитора Василя Циганина.

Анастасія Лефтер із задоволенням відзначає: «В. Циганин – талановитий музичний керівник. З його ініціативи доповнено початковий репертуар програми, а ще він робить чимало для того, аби ми були кращими серед кращих. Він вдало поєднує в собі майстерність музиканта, режисера й актора». Так, ансамбль «Берегиня» з успіхом виконує його пісні «Розмова з річкою», «Душа співає», «Пісня про Сваляву»,  «Смерекова печаль», «Пісня мамі», «Рідна мова моя» та ін. Варто нагадати, що «Пісня про Сваляву» увійшла у десяток кращих творів, які були репрезентовані на обласному конкурсі і надруковані у збірнику «Мелодії Карпат». З 1999 року В. Циганин – член Національної Ліги українських композиторів, що є важливим професійним об’єднанням.

Мистецький колектив «Берегині» на Свалявщині явище непроминуще. Бо ж слухачі ідуть на поклик його пісні, щиро й віддано радіють, що тяжка й самовіддана праця його хормейстера на ниві пісні дістає визнання в шанувальників пісенних скарбів народу.

Учасники ансамблю прагнуть глибше вивчати й використовувати місцевий фольклор, який допоможе колективу знайти своє власне творче обличчя, активно працювати над тим, щоб не погасла естафета пам’яті поколінь. Вони мріють мати такий репертуар, щоб для кожної аудиторії  вибрати ті твори, які найбільше відповідають її смакам, уподобанням, щоб спів дійшов до глибини душі. І справді, хто слухав пісні у виконанні «Берегині», неодмінно скаже: «Які любі почуття зринають у душі від щирого, сердечного співу».

Розпочату справу Анастасії Лефтер гідно продовжує новий директор ЦБС Марія Бітлянин. Вона зуміла залучити в колектив нових учасниць, є ініціатором проведення різних творчих заходів у центральній районній бібліотеці та сільських бібліотеках-філіях. У районі без ансамблю «Берегиня» не проходить жоден творчий захід. «Берегиня» є лауреатом та дипломантом пісенного фестивалю імені Михайла Машкіна, обласного фестивалю фольклору й етнографії «На Синевир трембіти кличуть», районного  фестивалю ковальського мистецтва та народних промислів «Гамора», обласного свята словацького народного мистецтва «Словенска веселіца», фестивалю мінеральної води «Сила життя − у джерелах Карпат». Неодноразово колектив виступав на вечорах творчих особистостей Закарпаття, в обласній філармонії, в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці та в райцентрах області. Щорічно бере участь у районному звіті колективів художньої самодіяльності Свалявщини.

Співачки ансамблю вважають своїм почесним обов’язком доносити інформацію про народну пісню до широкого загалу. І доносити насамперед у майстерному їх виконанні. «Ми повертаємо пісню людям і ми повертаємо людей у пісню» – саме таким є девіз учасниць ансамблю «Берегиня» за словами директора Центральної бібліотечної системи М. Бітлянин.

До ансамблю ввійшли одухотворені, натхненні співачки, палкі патріоти, для яких пісня – не лише слова, а найбільше добро. Їм не треба пояснювати очевидні речі про любов до рідного краю, духовних цінностей, всі розуміють одне одного з півслова чи погляду. В ансамблі видно образи нової України: країни, народ якої живе в гармонії з Природою та Всесвітом, люди в ньому – щасливі, духовно багаті. Вони належать до тих, що творять сучасну державу.

Своє 20-річчя літературно-пісенний ансамбль «Берегиня» зустрічає з новим творчим піднесенням. На сьогоднішній день повністю змінився склад учасників. Колектив продовжує включати в свій репертуар нові літературні та музичні твори поетів і композиторів Закарпаття та всієї України. По-новому зазвучали у виконанні учасників пісні Миколи Попенка, Петра Рака, Василя Кобаля, Івана Керецмана, Івана Сльоти, Анатолія Пашкевича, Володимира Верменича та керівника колективу Василя Циганина закарпатські, словацькі та українські народні пісні. У репертуарі домінують поезії Тараса Шевченка, Андрія Патруса-Карпатського, Івана Ірлявського, Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Софії Сороки, Василя Кобаля, Василя Густі, Юрія Мегели та ін.

За голосами і місцем проживання учасники народного літературно-пісенного ансамблю «Берегиня» нині розподіляються так:  перше сопрано – Надія Павлів, соліст, читець, завідувач бібліотекою-філією с. Стройне; Емма Ганькович – солістка, бібліотекар бібліотеки-філії с. Уклин; Оксана Мигович  – бібліотекар районної бібліотеки для дітей; друге сопрано – Ольга Матушак, бібліотекар бібліотеки-філії с. Родникова Гута;  Ярослава Куштан – завідувач  бібліотекою-філією с. Плоске; перший альт – Оксана Фенинець, бібліотекар бібліотеки с. Ганьковиця;  Світлана Мигович, завідувач бібліотекою-філією с. Росош; другий альт – Валентина Годя, завідувач бібліотекою-філією с. Дусино; Надія Мигович – солістка, читець, завідувач бібліотекою-філією с. Плав’є; Мар’яна Пензештадлер – завідувач бібліотекою-філією с. Родниківка.

Керівник ансамблю В. Циганин справедливо відзначає, що в мистецькому колективі ще багато недоробленого, чимало чекає свого вирішення. Вважає, що його попередні роки наповнені творчим змістом і далі є що робити. Вони справді несуть нам пісню, рятівну, цілющу, родиму, дарують нам радість, повертають нам нас, працюють на утвердження незалежної держави.

Учасниці ансамблю задоволені теплою атмосферою творчого й людського спілкування, яке панує на репетиціях.  Василь Васильович уміє переконувати співаків і робить це так, що ні в кого з них не виникає сумніву, що може бути інакше. Він пропонує їм більше читати про народні пісні, знайомитися з іншими мистецькими колективами, їх майстерністю виконання.

Ансамбль «Берегиня» – це данина поваги і захоплення її учасників національним духом пісень, без яких не було б повноцінної України, а можливо, й нас, українців, таких, якими ми є сьогодні. Згадані сподвижниці духовного відродження співають не тільки голосом, а й душею, живуть почуттями й турботами, радощами та печалями. Своїми виступами послідовно та самовіддано виховують нові покоління носіїв високої пісенної культури, формують засади взаєморозуміння і культурного збагачення, нагадують не бути убогим духом, бо убогий духом не може бути багатий, незважаючи на те, скільки грошей він має.

Співачки впевнені, що художнє слово засіває людське єство вірою, надією, любов’ю, коханням, добром, наснагою до праці, що слово – добротне, повчальне, побільшує духовність слухача й утримує світ у рівновазі.

Для виступів перед слухачами Надія Павлів та Надія Мигович як декламатори підбирають не лише твори, у яких звучать вияви добра і краси. Їх зір не обминає явищ суперечливих, відразливих, аморальних, асоціальних. Зі сцени гострим словом із творів П. Глазового, Ю. Шипа оперізують лиходіїв, словоблудів, корупціонерів, бюрократів, доморощених манкуртів та псевдопатріотів, тупоголових неуків та інших наших антиподів. Їх постійне прагнення – викликати зацікавлення до української книжки.

Ансамбль мусить дбати і про те, що зберігає неповторність і вирізняє його серед інших мистецьких колективів області. А працюють вони не задля подяк, нагород, просто завжди бачать, до чого можуть докласти зусиль. Якщо зародилася якась ідея, то вже не дасть їм спокою. Хочуть жити змістовно і красиво. Їхнє мистецтво – це шлях, що веде до людей, несе людям тепло та великий образно-емоційний зміст творів, наближуючи автора слів та музики до слухача.

Берегиня пережила різні карколомні історичні перипетії і далі житиме й об’єднуватиме серця людей піснею і художнім словом. А це означає, що наш співучий, щедро піснетворчий народ продовжується в роду, простує у віки з гордо піднесеною головою.

Іван ХЛАНТА,
провідний методист Обласного організаційно-методичного
центру культури,заслужений діяч мистецтв України