Їх об’єднувала любов до мистецтва, до дітей які займалися малюванням у гуртках, які вони вели. Ще школярем на зимових і літніх  канікулах Олександр часто бував у піонерському таборі «Юний художник», де з дітьми, окрім батька та Золтана Степановича, займалися відомі митці нашого краю, професійні художники. Часто піонерський табір у Сваляві та інших містах, як він згадує, відвідували Едіта Медвецька, Антон Кашшай, Василь Свида, Золтан Шолтес, Семен Мальчицький, Василь Бурч та інші митці, які залишили у юних серцях і душах незабутні враження, багатьох навернули на шлях мистецтва. У його пам’яті закарбувалися ті дні, коли він, у 70-і роки минулого століття, ще дитиною з батьком брав участь у пленерах разом із корифеями крайової школи мистецтва. Робота поряд, спілкування з ними, їхні життєві і творчі настанови залишили глибокий слід у душі юнака, збагатили досвідом.

Ранній період творчості Олександра Липчея позначений впливом на нього Золтана Шолтеса, Йосипа Бокшая, Андрія Коцки та інших митців. Вони викликали в нього щире захоплення своїм професіоналізмом, широкою ерудуцією та культурою. Він зізнається, що тоді намагався якомога точніше наслідувати їхню манеру письма, техніку живопису і, відзначу, в нього це гарно виходило. Це засвідчують його ранні полотна, виконані в кращих традиціях крайової школи, наріжним каменем якої був пленерний живопис. Творчі принципи, закладені майстрами ще в ті роки, Олександр Липчей сповідує донині. Його творчі роботи гармонійно вписуються у рамки школи, водночас не губляться у ній, займаючи там своє осібне місце. Як живописця його вирізняє чітко й грамотно поставлений рисунок, зазвичай досить стримана гама кольорів багата напівтонами. У центрі його творчості рідний край, неповторні карпатські краєвиди. У роботі митець уникає зайвої деталізації, акцентуючи свою увагу на основних тональних співвідношеннях, таким чином створює певний настрій.

Він живе мистецтвом, яке дарує йому радість і гармонію. Про це свідчить його багатий  творчий доробок.

Олександр Липчей народився 2 листопада 1961 року в селі Вільхівка на Іршавщині в родині вчителів. У 1978 році успішно закінчив середню школу, а у 1984 – медичний факультет Ужгородського державного  університету. Нині працює лікарем у Закарпатській обласній клінічній лікарні імені Андрія Новака.

Перша персональна виставка відбулася 1983 року в арт-кафе «Форум». Відтоді бере участь у регіональних, республіканських та міжнародних виставках. Член Закарпатської організації Національної спілки художників України з 2014 року.

Володимир МИШАНИЧ,
провідний методист
Обласного організаційно-методичного центру культури