Презентація фільму «Сяйво Ясної гори» відбулася шостого серпня в Ужгородському прес-клубі. Фільм ґрунтується на подіях, що відбувалися у Гошівському монастирі упродовж 2011–2013 років. До стрічки також увійшли матеріали, відзняті у селі Яворів Івано-Франківської області й Закарпатському музеї народної архітектури та побуту в місті Ужгород.

Гошівський монастир – греко-католицький монастир Чину св. Василія Великого у селі Гошів Долинського району на Івано-Франківщині. Вважається однією із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України.

Нині Гошівський монастир став центром паломництва. Його щорічно відвідує кілька мільйонів прочан із різних країн Європи. Тут кожного року проходить багато прощ, зокрема й з-за кордону. Історія монастиря багата на події. Вважають, що він побудований ще в ХV столітті. Згодом був зруйнований монголо-татарами й знову відбудований у ХVIII столітті на Ясній Горі. За радянської влади у 1950 році він припинив своє існування й до 1978 року там був дитячий будинок, а церкву використовували як склад. Відродження Гошівського монастиря почалося на початку 90-х років. На пожертви віруючих були відремонтовані приміщення монастиря й церква. Єпископ міста Майнца (Німеччина) прислав групу спеціалістів під керівництвом Шпендлера, які врятували храм. А реставратори з Дрогобича, Львова та Борислава реставрували п’ять великих полотен ХVIII століття і намалювали 15 картин. Освячення відродженої церкви відбулося у 1996 році. Відтоді і донині монастир проводить активну соціальну роботу, займається катехизацією дітей, організовує для них табір «Веселі канікули з Богом», а також співочі концерти та різні виховні бесіди як з дітьми, так і з дорослими.

А ще монастир прославила ікона Божої Матері відома як «Цариця Карпатського Краю», яку митрополит Лев Шептицький проголосив особливим декретом чудотворною. Уже майже три століття тисячі паломників моляться біля ікони Матері Божої з думкою про зцілення власної душі і тіла, з проханням заступництва Богородиці для своєї родини, з надією та вірою.

Але фільм «Сяйво Ясної гори» не стільки про Гошівський монастир, скільки про наше духовне життя, про те, що віра в Бога наповнює життя змістом, є тим незламним духовним стержнем, що дає нам сили й наснагу до боротьби.

Як зауважив автор – це документальний фільм і тільки його початок і кінець мають постановочний характер.

На презентації Омелян Коляджин поділився з присутніми спогадами про створення фільму, виникнення задуму, висловив вдячність усім причетним до його появи у світ. Серед них креативний продюсер Ігор Коляджин, консультанти Іван Ребрик та отець Дам’ян Кастран, настоятель Гошівського монастиря.

Враженнями про фільм «Сяйво Ясної гори» поділилася директор Обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук. Вона відзначила, що він відволікає нас від рутини буденного життя, спонукає до роздумів про вічні духовні цінності.  А журналістка Тамара Дулінова згадала роки плідної співпраці з паном Омеляном, висловила вдячність за його фільм і побажала творчих успіхів.

  Володимир МИШАНИЧ,
провідний методист
Обласного організаційно-методичного центру культури