Упродовж творчих літ в цьому культурно-освітньому закладі відбулося найбільше презентацій відомого фольклориста і краєзнавця. Нове видання доповнило список його 90 книжок, серед яких фундаментальними є «Пісня над Карпатами», «Закарпатський вертеп», «Літературне Закарпаття у XX столітті», «Вчора була неділенька», «Ой видно село», «Пісні Іршавщини», «Народні пісні українців Банату (Румунія)», «Співанки Закарпатських гір і долин» та інші.

«Літературно-мистецьке життя Копашнова» увібрало історико-біографічні матеріали про діячів літератури, культури та мистецтва, які побували в народному літературно-мистецькому музеї Копашнова, виступали перед учнями та вчителями місцевої школи і про яких широко і розлого розповідають музейні експонати.

У 2005 році Іван Васильович ініціював створення у рідному селі Копашново народного літературно-мистецького музею, у якому нині зберігається понад три тисячі експонатів. Увесь матеріал зібраний ним самим. У музеї можна ознайомитися з біографією і творчістю усіх письменників Закарпаття. Найбільше їх родом із Мукачівщини, Іршавщини, Хустщини, Міжгірщини та інших районів області. За час існування музею його відвідали десятки знаних особистостей краю –  письменники, художники,  журналісти, педагоги та інші.

Учасників презентації потішила внучка фольклориста Вероніка Хланта, учениця Ужгородської загальноосвітньої  школи № 6 імені Василя Гренджі-Донського, яка продекламувала вірш про рідне село Копашново. А гостями свята були слухачі курсів підвищення кваліфікації вчителів образотворчого мистецтва, української мови та літератури Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти та чимало відомих особистостей міста та краю, нариси та статті про яких увійшли до книги. Саме вони – заслужений працівник культури України Василь Габорець, художник Василь Вовчок, архітектор Петро Гайович, літературознавець Дмитро Федака, журналістка і поетеса Ірина Гармасій, голова Закарпатського  об’єднання спілки краєзнавців України Михайло Делеган, педагог  Дравецької загальноосвітньої школи  I–III ступенів Ганна Ковач, бібліотекар Центральної дитячої бібліотеки «Казка» Олена Левко, фотохудожник Семен Мельник, педагог і автор книг про село Пацканьово Марія Панько та інші, висловили слова вдячності науковцю і великому працелюбу Іванові Хланті за збереження духовної спадщини рідного народу.

Ірина Гармасій привітала фольклориста від імені голови Всеукараїнського об’єднання «Письменники Бойківщини» Любові Рудавської-Вовк та колег-письменників. Від себе подякувала за допомогу в підготовці збірника українських народних пісень «Пісня – то моє життя», записаних із уст її матері Анни Опришко в рідному селі Голобутів на Стрийщині. «Дякую Вам, Іване Васильовичу, за  Франкове «Пісня і праця – великі дві сили», про що мені часто нагадували. На Різдво буде десять років, як Ви вперше побували у батьківській хаті, розпочали запис пісень. Поруч із Вами розумію, що зробила в житті щось дуже важливе», – зазначила Ірина Гармасій.

Фольклор давно став сутністю життя Івана Хланти. Він належить до тих науковців, які спокійно й зосереджено кладуть свою цеглину в храм духовності України. Проте науковець відомий не лише як фольклорист, але й педагог, літературознавець, бібліограф. Його авторству належить 20 біобібліографічних покажчиків про видатних діячів культури Закарпаття, а саме: Володимира Ладижця, Петра Лінтура, Степана Жупанина, Семена Панька, Юрія Керекеша, Петра Угляренка, Василя Вовчка, Миколу Рішка, Василя Пагирю, Омеляна Довганича, Миколу Зимомрю, Івана Сенька, Василя Микитася, Івана Чопея та інших. А найбільший із покажчиків – «Літературне Закарпаття у ХХ столітті» – справедливо вважається нашою літературною енциклопедією.

Тетяна ВУДМАСКА,
завідувач відділу обслуговування юнацтва
Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва