10 вересня серед мальовничих гір на Закарпатті відбувся другий  обласний етнофестиваль «Закарпатська свальба». Про його початок  традиційно сповістили трембіти. Як і минулого року, в ролі наречених виступила реальна пара – Іван Барна (майстер лісу місцевого держлісгоспу) та Світлана Лазур (психолог із Німецькомокрянської загальноосвітньої школи). Свальба почалася у молодого в хаті-музеї «Старе село», що розташоване у селі  Колочава Міжгірського району.

На святково прибраному подвір’ї зібралися родина молодого, дружби, староста та гості. Дружби, як годиться,  прикрасили свальбовий курагов. Молодий запросив губернатора Закарпатської облдержадміністрації стати «широким сватом» на його весіллі. Мати з батьком допомогли зібратися нареченому. Староста провів старовинний обряд «відпрошування молодого від батьків». Отримавши балагословіння батьків, молодий разом із «широким сватом», старостою, дружбами сіли на бричку та вирушили до мальовничого села Німецька Мокра Тячівського району за молодою.

У цей час у хаті нареченої також зібралися родина, дружки, староста та гості. Свашки провели обряд «барвінкоплетіння». До слова, за традицією дівчата-подружки «вили гільці» – оздоблювали квітками, стрічками та букетами колосків гілку сосни або вишні. Разом із гільцем виготовляли маленьку квітку або віночки для молодого і молодої. Плетіння вінків супроводжувалося відповідними піснями. Барвінок – це оберіг від усякої нечисті. У давнину цю рослину прилаштовували над дверима оселі й ніколи не викидали на смітник, а тільки у воду, щоб «він не загинув від спраги». Барвінок – це цілюща рослина. Згадки про його властивості сягають сивої давнини. Саме з тих часів барвінок міцно увійшов у побут не тільки закарпатців, але й цілого українського народу, став невід’ємним елементом у весільних обрядах. Співаючи пісні під час обряду барвінкоплетіння, дівчата прикрашали голову нареченої весільним вінком. Дружки та мати одягнули  молоду до весілля.

З захоплення всі присутні спостерігали за обрядом «викупу молодої». Щоб побачити молоду, потрібно було виконати декілька завдань. Найоригінальнішим було зняти і спалити чову  (сіно, накручене на дерев’яну палицю), яка була прикріплена до воріт нареченої. Молодий успішно справився із усіма. Однак був здивований, коли замість молодої до нього спочатку вивели хлопця у весільному вбранні, потім винесли маленьку дівчинку і лише після цього перед ним з’явилась його кохана наречена. Далі були: «заквітчення молодих та дружбів», «відпрошування молодих»,  «благословення молодих» тощо.  Потім усі вирушили на бричках до музею «Старе село».

Лісовою дорогою весільний кортеж на блокпостах зупиняли опришки, угорські жандарми, військові ОУН УПА, НКВД, які перевіряли документи та вимагали викуп за проїзд. На вершині  перевалу Прислуп гостей свальби зустрічали  троїсті музики та народний фольклорний колектив Міжгірського  районного будинку культури, учасники якого виконали легінський танець на гуні. До театралізованого дійства протягом всієї дороги долучилися не лише учасники фесту, але й гості та туристи. Перетнувши всі перешкоди, кортеж вирушив далі. Перед воротами «Старого села» трембітарі сповістили про початок весільного гуляння, молодих зустріли майже всі діти, які бігли перед молодими та голосно кричала: «Свальба, йде!!!», сповіщаючи усіх у селі. Зустрічали молодих під музику троїстих музик. Старости провели не лише пару під весільним колачем, але й усіх гостей. На сцені відбулися традиційні обряди «затанцьовування свальби», «посіванням молодих пшеницею та житом».

Під час урочистого відкриття голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль вручив голові Тячівської райдержадміністрації Василеві Дем’янчуку спеціальний приз «Камінь любові» та сертифікат із Галілеї (Ізраїль) – місцевості, де Ісус благословив першу пару молодят. Також на сцені була запрошена минулорічна весільна пара Володимир та Мар’яна Марковичі. До слова, молода родина чекає появи на світ свого первістка. Геннадій Москаль подарував їм ковдру, а вони, відповідно, запросили його стати хрещеним батьком.  Після цього староста запросив гостей до весільного столу, де можна було скуштувати старовинні верховинські страви та напої.

На святковій сцені розпочалася концертна програма  за участю фольклорних колективів Тячівського та Міжгірського районів. Гостями фесту стали народний ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» будинку культури смт Велкий Бичків (керівник Володимир Шепета, балетмейстер – заслужений працівник культури України Мирон Герман, керівник оркестру Микола Кузьмик), народний фольклорний ансамбль народних інструментів Ужгородського коледжу культури і мистецтв (керівник Валентина Вігула). Усі колективи у своїх виступах демонстрували лише весільні традиційні мелодії, пісні та обряди. Між концертною програмою час від часу на сцені з’являлися молоді, старости, дружки та гудаки. Старости проводили традиційні обряди, гості та туристи з цікавістю споглядали та брали участь у них: «колачі дітям від молодої», «викрадення молодої», «золотий (шоровий) танець», «знімання вінка», «ламання колача».

Видовищне дійство закінчилося  увечері, поверталися додому втомлені, але задоволені. «Закарпатська свальба» вдалася на славу!

Ольга ТОЛВАЙ,
провідний методист Обласного організаційно-методичного центру культури