Зустріч видалася справді пізнавальною і повчальною, адже про трагедію говорили як мовою фактів, так і художньо осмисленими образами й навіть особистими щемливими споминами про полеглих.

«Під час німецько-нацистської окупації Києва в 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масової страти мирного населення. Протягом 29–30 вересня окупанти розстріляли понад 33 тисячі людей. На той час чверть мешканців міста становили євреї і саме вони стали першими жертвами Бабиного Яру. Для глибшого проникнення у трагізм подій, присутнім показали стрічку «Бабин Яр – без права на забуття...»

Жахіття торкнулось і закарпатців. Серед загиблих у Бабиному Яру – Іван Ірлявський – поет, який, за визначенням літературознавця Дмитра Федаки, разом із Федором Потушняком та Юлієм Боршошем-Кум’ятським, був одним із розбудовників української літератури на Закарпатті в ті часи. Своїми чотирма поетичними збірками письменник гучно та неповторно заявив про свій хист і свою любов до Батьківщини, та життя його обірвалось у віці 23 років. Про Івана Ірлявського знали й писали за кордоном, але вдома він був спершу забороненим, а потім і забутим аж до 1990-х. Пам’ять про письменника реанімував знаний дослідник Олекса Мишанич.

Підтвердив вагому роль Івана Ірлявського у вітчизняній літературі письменник і голова Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України Василь Густі, зачитавши власну поезію, присвячену навічно молодому майстру слова.

Споминами про загиблих у Бабиному Яру Івана Рогача та його сестру Анну Рогач поділився племінник, відомий на Закарпатті медик і громадський діяч Іван Рогач. Зокрема, про Івана Рогача – журналіста, діяча Карпатської України – родина пам’ятає, як про високоосвічену (володів 12 мовами), дипломатичну, мудру та добродушну людину. «Я щиро вірю, – наголосив Іван Рогач, – що кров цих людей пролилась недаремно. Це великий урок для нас: урок поваги одне до одного, до своїх батьків і до землі, яка нас годує».

Поезію класиків, що увічнює подвиг полеглих у Бабиному Яру, проникливо декламували студенти Ужгородського державного музичного училища ім. Д. Є. Задора Ніколетта Герцак та Сергій Трутаєв. Доповнили атмосферу своїм ліричним виступом народне тріо бандуристів «Чарівні струни Карпат» Ужгородського міського центру дозвілля – будинку культури (керівник Марія Шиян).

Присутній на зустрічі голова благодійного обласного фонду «Хесед Шпіра» Михайло Галін зауважив, що в часи сумнозвісних подій євреї були другою за кількістю нацмешиною в країні, яка дала чимало талановитих і успішних діячів у різних галузях і хто знає скількох насправді людей, особистостей, скосили криваві жнива Бабиного Яру. Все, що ми можемо віддати тим, хто недожив, недолюбив, недоствердився – це пам’ять. Саме тому, в рамках відзначення Днів єврейської культури, з 7 по 9 жовтня відбудеться низка заходів, серед яких і відкриття пам’ятника жертвам геноциду, що відбудеться біля колишньої синагоги – нині будівлі обласної філармонії – 8 жовтня о 13.30.

На завершення вечора пам’яті за полеглими відбувся молебень.

Управління культури Закарпатської облдержадміністрації