Сьомого вересня 2017 року перестало битися серце прекрасної людини, талановитого митця, керівника народного оркестру гуцульських народних інструментів Рахівського районного будинку культури. Усе життя Петра Петровича  було пов’язане з музикою.

Петро Петрович Ерстенюк   народився 15 лютого 1940 року в місті Рахів  у сім’ї лісоруба та домогосподарки, які виховали 8 дітей. Батько Петра Петровича  був творчою людиною, грав на сопілці, тому йому припало до душі це батькове захоплення.  І не тільки йому, адже згодом оволоділи технікою виконання гри на різних народних музичних інструментах брати Василь, Михайло, Юрій та сестра Оксана.

У 16 років Петро Ерстенюк  узяв до рук баян і саме тоді  зрозумів, що музика і пісня стали невід’ємною частиною його життя. З того часу починає відвідувати репитиції в оркестрі гуцульських інструментів, яким керував тоді його старший брат Юрій. Тут юний Петро ловив на слух усі мелодії, придивлявся до гри старших музикантів, прислухався, як вони інтерпретують та обробляють гуцульські мелодії. Невдовзі і сам створює свої   власні обробки. Згодом його взяли до оркестру, де бере участь у різноманітних культурно-мистецьких заходах. У листопаді 1961 року вперше виступає на великій сцені Жовтневого Палацу культури на першомуму з’їзді профспілок України, а вже в грудні – на Всесоюзному з’їзді в Москві.

У 1963 році, відслуживши в армії, повертається до Рахова, де починає працювати у  місцевому Лісокомбінаті, але не полишає репетиції в оркестрі, яким на той час керує Павло Гомічко.

У 1968 році оркестр гуцульських інструментів залишається без керівника. Тоді голова робітничого комітету Рахівського лісокомбінату  пропонує на цю посаду Петра Ерстенюка, який керує колективом до 1969 року.

З 1986 року і донині очолював народний оркестр гуцульських народних інструментів Рахівського лісокомбінату (з 1991 року – народний аматорський оркестр народних гуцульських інструментів Рахівського районного будинку культури).

Усі, хто знали Петра Петровича Ерстенюка, любили і поважали його за чуйне ставлення до людей, велику душевну щедрість, мудрість і оптимізм.

У ці скорботні дні висловлюємо щире, глибоке співчуття рідним і близьким покійного.

Світла пам’ять про Петра Петровича  назавжди збережеться в наших серцях.

Обласний організаційно-методичний центр культури