Культурно-мистецьке життя Закарпаття – барвистий запашний вінок, у якому кожен знайде для себе квітку для душі і за кольором, і за ароматом, і за вишуканістю форми й оригінальністю назви. У цьому переконує черговий номер журналу «Культурологічні джерела» № 1 (37), 2017, що вийшов друком. Видання Обласного організаційно-методичного центру культури (далі ООМЦК) чотирнадцять років поспіль фіксує фестивальну мозаїку краю, знайомить шанувальників народного мистецтва з неординарними особистостями – учасниками аматорських колективів, майстрами народних художніх промислів, популяризує традиції, обряди, розповідає про звичаї, порушує низку актуальних питань культури.

Журнал нараховує 80 сторінок, до нього увійшла 31 стаття 21 автора. Прикрашає обкладинку гурт «Плай» Хустського району (світлина Івана Поповича). Дизайн обкладинки Миколи Дем’яна.

Чітко продумана структура часопису дає можливість розглядати культурно-мистецьке життя Закарпаття у кількох ракурсах і часових відрізках. Наприклад, у рубриці «Відлуння подій» акцент зроблено на тих заходах (фестивалі, фестивалі-конкурси, акції, виставки, презентації, майстер-класи), які відбулися протягом першого кварталу, в проведенні яких взяли участь працівники ООМЦК. Це перший обласний фестиваль-конкурс колядницьких гуртів і вертепів «Нова радість стала…» та VІІ обласний фестиваль «Коляди в Старому селі» в Ужгороді; VІІІ відкритий фестиваль-конкурс стрілецької пісні «Красне поле», що традиційно проходить у Хусті; ХХV міжнародна виставка «Карпатська писанка» (м. Гуменне Словацької Республіки) тощо. Статті про названі акції написали працівники ООМЦК Володимир Мишанич, Яна Касарда-Микита, Наталія Стегура. Цікавим і повчальним є матеріал директора Великобичківської дитячої музичної школи Василя Поповича про участь зразкового оркестру народних інструментів «Бичківські музики» у телевізійному кастингу «Україна має талант. Діти–2» у Києві. Запам’ятається хвилююча розповідь Володимира Власюка про те, як зразковий фольклорний ансамбль «Цімборики» підкорив серця львів’ян на Всеукраїнському Різдвяному фестивалі «Велика коляда». Охопить почуття гордості від повідомлення Володимира Мишанича про відкриття виставки робіт художника Яноша Рейті у галереї Будапешта. А про те, що письменник Василь Шкіря з Іршавщини презентував в Ужгороді нову книгу «Шаркань», поінформували Петро Пітра та Іван Кополовець.

Рубрика «Актуально» зустрічається не в кожному номері журналу. Однак, коли Василь Шкіря запропонував статтю «Наодинці з Шевченком», стало зрозуміло, що вона буде розміщена саме у цій рубриці. По-перше, у березні святкуємо день народження поета, по-друге, його поезія і в наш час є актуальною, виконує історичну місію, а сам Пророк залишається символом незалежності та волі українського народу.

У рубриці «Ювілеї» Сергій Баранчиков нагадав, що легенді української хореографії Михайлові Суслікову першого січня виповнилося славних 95 років. У цей же день ювілей святкувала і закохана у народну творчість Надія Мельник-Гудь з Іршави, про яку тепло відгукнувся у своїй статті письменник Василь Шкіря. Провідний методист ООМЦК Володимир Мишанич як журналіст схилив до відвертої розмови про життя і роботу, свята і будні ювілярку Ганну Дрогальчук, директора Центру культури. Що з цього вийшло, читайте в інтерв’ю. Про творчі горизонти музиканта-педагога Світлани Горзов розповіла провідний методист Іршавського районного будинку культури Оксана Сідор. Визнану народом артистку, неперевершену виконавицю народних балад Віру Баганич яскраво представила етномузиколог Віра Мадяр-Новак.

Не поступається за змістом та представленими героями і рубрика «Творча майстерня». Науковець і педагог Людмила Сенченко поділилася роздумами після концерту народної артистки України Етелли Чуприк, ґрунтовно охарактеризувала її виконавську майстерність, доповнила творчий портрет яскравими штрихами. Родом із Виноградівщини, піаністка реалізувала себе у Львові, а нині як солістка представляє Закарпатську обласну філармонію. Брендолог Андрій Будкевич розкрив філософсько-психологічні аспекти творів художника Аттіли Коприви з Мукачева. Про молодого керівника, директора Хустського районного будинку культури, креативного музиканта й виконавця Анатолія Барну щиро розповіла завідувач відділу ООМЦК Людмила Веклюк. Відомий фольклорист, провідний методист ООМЦК Іван Хланта переконаний, що у народній пісні та музиці – сила і натхнення. Тому й обрав для представлення коломийкарку Гафію Ковбаснюк із села Кваси Рахівського району. Вперше дописувачем журналу стала викладач-методист Ужгородського коледжу культури і мистецтв Оксана Шип, яка поділилася досвідом роботи циклової комісії «Сценічне мистецтво та видовищно-театралізовані заходи».

У рубриці «Цікаво знати» подано дві статті. Іван Хланта висвітлює весняні звичаї та обряди, а Віра Мадяр-Новак досліджує ансамблеве музикування на дримбах у селі Драгово Хустського району.

Завжди очікуваною є рубрика «У світ», на сторінках якої читачі знайомляться із новинками літератури. Ганна Дрогальчук презентувала книгу «Співам співаночку» – репертуарний збірник народного ансамблю народної пісні «Розмарія», який упорядкувала заслужений працівник культури України Наталія Петій-Потапчук. Письменник Василь Греба і журналіст Василь Танчинець прорецензували збірник казок «Як чоловік кішку вчив працювати», який підготував Іван Хланта. Про нову книгу «Тисячолітнє дерево» органолога Віктора Шостака написала Віра Мадяр-Новак. А з доробком лауреатів обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі знайомить книга «Магія відданості рідній землі та світу» (упорядкування Бориса Кузьми), яку проаналізував Василь Габорець.

Не обійшлося без цікавих сюрпризів і в рубриці «Постаті». Оперуючи фактичним матеріалом, Віра Мадяр-Новак привернула увагу до видатного дослідника Володимира Гошовського (1922–1996). Він першим в українській науці поставив електронно-обчислювальні машини на службу музичній фольклористиці, став засновником вітчизняного кібернетичного етномузикознавства. Ще одна знакова постать на Закарпатті – композитор, музикант, піаніст Дезидерій Задор (1912–1985). Викладач-методист Ужгородського державного музичного училища ім. Д. Є. Задора Юлія Тетерюк-Кінч описала одну із помітних сторінок його багатогранної спадщини – виконавську діяльність. У статті «Феномен Івана Чендея» (1922–2005) Василь Габорець пригадав декілька моментів, які найбільше запам’яталися під час спілкування із письменником.

У рубриці «Пам’ять» спогадами про музиканта Йосипа Базела (1932–2013) поділилася викладач Ужгородського державного музичного училища ім. Д. Є. Задора Наталія Шіпош. Це – слово подяки колезі-педагогу, визнання таланту композитора, аналіз його творчої спадщини. Рік тому не стало педагога, режисера й актора Сергія Гержика. Стаття «Учитель пішов…» Омеляна Коляджина – суцільні емоції, за якими проглядається повага і любов учня до вчителя, від якого отримав «перші уроки не тільки з режисури та акторської майстерності, які відкрили віконце у світ пізнання театру, мистецтва, але й перші уроки людяності».

Журнал «Культурологічні джерела» розкриває творчий потенціал Закарпаття насамперед через призму життя і діяльності особистостей: одні з них уже відійшли у вічність, а інші своєю працею й талантом продовжують збагачувати культуру рідного краю.

Переглянути перший випуск щоквартальника «Культурологічні джерела» за 2017 рік
можна за цим посиланням
http://zakfolkcenter.at.ua/load/kulturologichni_dzherela/2017/kulturologichni_dzherela_2017_1/18-1-0-47

 Марина ОФІЦИНСЬКА,
завідувач редакційного сектору Обласного організаційно-методичного центру культури