У Пряшеві українську делегацію зустрів директор українсько-словацького культурного центру Павло Богдан та голова Союзу русинів-українців Словаччини Петро Сокол. З української сторони таку зустріч зініціювали й організували завідувач відділу міжнародних зв’язків у галузі культурно-освітньої діяльності та народної творчості Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури Іван Тужеляк та голова спілки творчої інтелігенції Закарпаття «Мельпомена» Любов Оленчук.

На розсуд глядачів, яких у залі зібралося понад 50 чоловік, представлено 33 різнопланові роботи ужгородського майстра пензля. Перед початком виставки гості з України презентували невеличку концертну програму.

Кілька ліричних і душевних авторських композицій присутнім подарував вокальний дует «Рідна пісня» у складі Тетяни і Сергія Раховських. Відтак уже на мажорній ноті свято продовжили народним співом тріо «Музики» з Перечинщини та тріо вокального ансамблю «Арніка» Ужгородського районного будинку культури. Присутні у залі українці щиро дякували гостям оплесками за кожну композицію.

Окремо зі словом про автора виставки виступив син художника Євген Рєпкін. Його розповідь підтвердила багатогранність особистості майстра.  Пан Наум був і 43 роки керівником «Місьсвітла», і мисливцем, і рибалкою, і благодійником… Паралельно його роботи виставлялися на всіх континентах у багатьох країнах світу. Мистецтву віддав майже 40 років життя.

Своїми спогадами про дружбу з художником поділився і пан Рудольф Шустер. Він згадав задушевні розмови з Наумом Рєпкіним, охарактеризував його як людину великої душі та чоловіка, від якого було чому повчитися і дітям і дорослим. Пан Президент і донині має у колекції роботи свого друга з Ужгорода.

Наум Рєпкін був надзвичайно щирою людиною. Це підтверджує випадок, який згадав і розповів присутній на виставці Володимир Мезенцев.   Свого часу президент хотів віддячити художнику за одну з робіт грошима, але Наум жартома взяв гроші і зі словами: «А, вам розміняти треба!», –розміняв купюри і повернув суму пану Шустеру…

Після офіційної частини українці, яких доля розкидала по обидва боки кордону, ділилися враженнями від виставки. Напрочуд приємно було зустріти в українсько-словацькому культурному центрі учителів української мови, українських письменників, перекладачів, журналістів, котрі донині не цураються української мови, культури і традицій…

Павло БІЛЕЦЬКИЙ, журналіст