28–29 вересня 2017 року Ужгород зібрав велику кількість провідних етномузикологів (музикознавців-фольклористів) з усієї України та зарубіжжя, щоби разом із закарпатцями достойно вшанувати 95-річчя від дня народження видатного українського дослідника народної музики Володимира Леонідовича Гошовського.
Як відзначалося на урочистому відкритті «зростання духовного, наукового та культурного потенціалу кожної нації перебуває у прямо пропорційній залежності від того, як вона вміє цінувати своїх власних національних героїв […]. Постать Володимира Гошовського – титана наукової етномузикологічної думки – посіла чільне місце не лише в українській, але й у світовій фольклористиці. Тому саме зараз […] визріла необхідність гучно промовити слова щирої вдячності вченому, велична постать якого дозволила нашій нації і нашому місту піднятися на щабель вище в контексті світової культури».
В Україні головне вшанування пам’яті видатного дослідника відбулося в Ужгороді (науково-практична конференція «Володимир Гошовський і Закарпаття»). Місце проведення обумовилося тим, що це було рідне місто вченого. Тут майбутній дослідник народився, провів дитинство і юність, визначив свою життєву мету, розпочав пізнання народної пісні та усе життя не переривав з ним зв’язків.
Ще за життя вчений любив відзначати свої дні народження на конференціях. Адже такий науковий форум збирає людей, що цілком присвячують себе вивченню народної музики, і в певному сенсі є однодумцями.
Зрозуміло, що назва конференції «Володимир Гошовський і Закарпаття» відразу окреслила провідну тематику доповідей: дослідження творчої біографії та наукової спадщини вченого, а разом з тим – вивчення музичного фольклору тієї території України, що за словами В. Гошовського «стала його фольклорною базою».
Подібний науковий форум на Закарпатті проводиться вдруге. Перший – присвячувався 85-річчю від народження видатного вченого і був менш масштабним, порівняно з нинішнім. Статус «міжнародна конференція» означив, що в її роботі брали участь представники п’яти різних держав: України, Словаччини, Угорщини, Чехії та Німеччини. Почесними гостями були ужгородські родичі вченого та його донька Людмила Володимирівна Козак (дівоче прізвище Гошовська).
Організаторами урочистого святкування 95-річчя від дня народження Володимира Гошовського стали управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації, Ужгородський музичний коледж імені Д. Є. Задора та Обласний організаційно-методичний центр культури. Окрім представників цих закладів, до складу оргкомітету увійшли Олена Юріївна Охрим (директор Ужгородської дитячої музичної школи № 1 імені П. І. Чайковського), Василь Васильович Коцан (директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту), Василь Михайлович Роман (скульптор, автор меморіальної дошки В. Гошовському, член Національної спілки художників України), Віктор Андрійович Шостáк (завідувач сектору народного мистецтва та етнографії Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Т. Легоцького, керівник народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Ужгород») та Наталія Гаврилівна Шимша (викладач-методист Хустської дитячої школи мистецтв, керівник зразкового аматорського фольклорного гурту «Цімборики»). За образним висловлюванням доктора мистецтвознавства Ірини Сергіївни Довгалюк «моторчиком конференції», що зібрала науковців і склала програму всіх заходів форуму, стала закарпатський етномузиколог Віра Василівна Мадяр-Новак.
Два дні роботи конференції виявилися надзвичайно насиченими, яскравими та результативними. В Ужгороді доповідали «аси», приїзд яких став великою подією і честю для Закарпаття. Зауважу, що такої кількості шанованих і знаних у світі докторів і кандидатів мистецтвознавства, професорів і доцентів кафедр музичної фольклористики з різних куточків України у нашому краї ще не було. Усі доповіді (без винятку) були цікавими і пізнавальними. Їх зміст не зачитувався, а розповідався у безпосередньому спілкуванні з аудиторією. Саме у такій формі науковці ділилися своїми напрацюваннями, підтверджуючи окремі думки документами, фотографіями та звукозаписами. Активно проходило обговорення. Звучало багато народної музики як в живому виконанні, так і у звукозаписах (причому живе виконання переважало), що суттєво скрасило конференцію.
Програма передбачала чотири засідання, які проходили в тих закладах, де колись працював Володимир Гошовський. Офіційне відкриття, першого та другого засідання, що припадали на 28 вересня, відбулися в Ужгородському музичному коледжі імені Д. Є. Задора (до перейменування відомому як Ужгородське державне музичне училище імені Д. Є. Задора). Третє засідання (29 вересня) проходило в Ужгородській дитячій музичній школі імені П. І. Чайковського, а четверте та закриття конференції – в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту. Серед додаткових заходів у перший день конференції було покладання квітів до Меморіальної дошки Володимира Гошовського на площі Театральній, 15, де проживав видатний учений, а ввечері відбувся яскравий етноконцерт у Закарпатському обласному художньому музеї імені Йосипа Бокшая (колишньому жупанаті, де працював Леонід Гошовський – батько етномузиколога). Другий день конференції, окрім засідань, включив круглий стіл з обговоренням актуальних проблем сучасної етномузикології, презентацію нових музично-фольклорних видань, екскурсії в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту й в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Т. Легоцького, а також екскурсію містом. Проведення наукового форуму в різних будівлях Ужгорода дозволяло учасникам конференції здійснити маленький екскурс «місцями Володимира Гошовського». Кожне із засідань окреслювало певну актуальну тематику, що разом утворило багату мозаїку й урізноманітнило загальне враження від наукового форуму (а в загальному хронометражі зайняло 17 годин!)
З нагоди 95-річчя від народження видатного вченого було опубліковано перший закарпатський збірник статей і матеріалів «Володимир Гошовський і Закарпаття», присвячений постаті видатного дослідника народної музики та питанням музичного фольклору в контексті Закарпаття. Цей збірник із зображенням меморіальної дошки В. Гошовського в Ужгороді скульптора Василя Романа, що побачив світ у видавництві «Олександри Гаркуші», став достойним подарунком земляків видатному українському вченому. Книга розширить уявлення про В. Гошовського та новітні напрацювання у напрямку продовження його наукових ідей.
У цілому ІІ Міжнародна науково-практична конференція надала закарпатцям і гостям потужній заряд до активізації вивчення народної музики. Привернення уваги до необхідності розв’язання низки нагальних проблем, пов’язаних із розбудовою в краї автентичного виконавства, етнопедагогіки та наукового пізнання особливостей музичного фольклору; об’єднання потужного потенціалу закарпатських фольклористів із кращими дослідниками України і зарубіжжя, ознайомлення з новітніми дослідженнями, залучення до цього процесу творчої молоді, виявилися вкрай потрібними і корисними. Міжнародний форум залишив незабутні враження і подав реальну надію на нову майбутню зустріч з приводу вшанування 100-річчя від народження Володимира Леонідовича Гошовського.
Віра Мадяр-Новак,
музикознавець-фольклорист, лауреат премії імені Дезидерія Задора,
викладач Ужгородського музичного коледжу імені Д. Є. Задора,
методист Обласного організаційно-методичного центру культури
|