На сході України триває війна, спричинена втратою історичної пам’яті українців, політичною незрілістю, різною ментальністю українців Сходу та Заходу держави. Відкрив концерт естрадно-духовий оркестр Ужгородського державного музичного училища імені Д. Є. Задора (керівник – заслужений артист України Ференц Томич), який на високому професійному рівні зіграв кілька музичних творів.

Шостого травня в Ужгородській центральній міській бібліотеці відбулася презентація першої поетичної збірки Марини Попович-Павлік «Поділюсь неспокоєм». До слова, вона учасниця відомого народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Ужгород» Ужгородського міського центру дозвілля – будинку культури.

Шостого травня 2016 року у читальному залі Ужгородської центральної міської бібліотеки відбудеться презентація книги «Поділюсь неспокоєм» молодої поетеси Марини Попович-Павлік.
Початок о 14.00 год. м.Ужгород, вул. Волошина, 20 (Пасаж).
Народилася Марина Попович-Павлік 14 березня 1986 року у селі Золотарево на Хустщині. Закінчила Ужгородський коледж культури і мистецтв. Нині – учасниця народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Ужгород» Ужгородського міського центру дозвілля – будинку культури. 

На столі – духмяна паска,
А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні – весна.

27 квітня завідувач відділу міжнародних зв’язків у галузі культурно-освітньої діяльності та народної творчості  Віталій Рац і провідний методист Обласного організаційно-методичного центру культури Костянтин Ковган були учасниками словацько-українського форуму в рамках «Днів України в Словаччині», що проходив у місті Кошице.

21–23 квітня 2016 року в Одесі проходив триденний Всеукраїнський семінар-практикум «Нематеріальна культурна спадщина: охорона, популяризація, вивчення» для директорів обласних центрів народної творчості України. У ньому взяла участь і директор Обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук.

Задум створити дитячий ансамбль виник під час поїздки у місто Чернігів. Як громадський методист Едіта Канчій поїхала у відрядження на семінар. Там освітянам читали лекції, вони знайомилися з досвідом роботи найкращих учителів міста, відвідували відкриті уроки та позакласні заходи. На одному з таких заходів перед ними виступив дитячий ансамбль. А запам’ятався він тим, що дітки виконували мелодії на різноманітних інструментах. Справа в тому, що це не були звичайні інструменти, а предмети повсякденного вжитку, на яких і з яких можна було добути цікаві звуки. Відповідний ритм і сила удару створювали чудові неповторні мелодії. Це Едіту Василівну так захопило, що захотілося щось подібне створити і вдома. Ця думка не давала їй спокою і, повернувшись до Іршави, вона приступила до її втілення.

На початку двадцятого століття перше травня з нетерпінням чекала молодь. На Закарпатті побутував надзвичайно гарний звичай – дарувати дівчині молоду берізку, прикрашену стрічками (її ще називали «майка», «майфо»), як вияв сердечної симпатії хлопця до коханої дівчини. Така береза свідчила про серйозні наміри хлопця одружитися. Цей звичай був поширений у Тячівському, Хустському районах та у деяких селах Виноградівського, Іршавського, Мукачівського й Ужгородського районів. Попри деякі відмінності у деталях підготовки і проведенні суть його залишалася незмінною.

У багатющій та широкій сфері духовного життя нашого краю почесне місце належить невтомному та успішному вченому, літературознавцю, фольклористу, мистецтвознавцю, бібліографу, кандидатові філологічних наук, заслуженому діячеві мистецтв України, академіку Академії наук вищої освіти України Іванові Хланті.

Днями  вийшов у світ черговий номер щоквартального вісника «Культурологічні джерела» Обласного організаційно-методичного центру культури. Це перший номер за 2016 рік, а загалом – 33. На його сторінках традиційно знаходить своє відображення культурно-мистецьке життя нашого краю, знакові події, що заслуговують увагу. Понад 20 авторів діляться своїм баченням подій, що відбуваються. Серед них відомі культурологи краю, заслужені працівники культури України Михайло Митровка, Василь Габорець, Василь Кобаль, науковці Іван Хланта, Василь Андрійцьо, Тетяна Чонка, письменники Василь Шкіря, Василь Кузан та інші.