Ініціатором проведення Обласного фестивалю-ярмарку «Гуцульська бриндзя», який має ще й іншу назву – «Смачний фестиваль» – виступило Карпатське агентство регіонального розвитку за сприяння міжнародних фундацій та районних органів влади.

Уперше проведений у 2000 році Косівською сільрадою, яка виборола міжнародний гранд проекту розвитку гірських населених пунктів. Починаючи з 2002 року символом «Гуцульської бриндзі» є полонинська ватра, яку щороку запалюють на фестивалі.

Фестиваль щорічно проводиться в урочищі Буркут у місті Рахів, який справедливо називають столицею закарпатських гуцулів – численної етнографічної групи населення Західної України.

Мета фестивалю-ярмарку – збереження і популяризація самобутніх культурно-історичних традицій, духовної та матеріальної гуцульської культури. А також збереження та відродження традиції виготовлення сиру з овечого молока. Приготування цього продукту має свої особливості і таємниці та передається з покоління в покоління.

Уже традиційно святкування розпочинається із ходи святкової колони за участю всіх населених пунктів Рахівщини, гостей фестивалю від центральної площі міста до амфітеатру в урочищі Буркут. Громади сіл разом із вівчарями йдуть у національному одязі, з троїстими музиками, колективами художньої самодіяльності зі співами й танцями. Кожне село заздалегідь будує свою «кошару» – збиває з дощок столи, накриває їх смачними стравами. Далі триває мистецьке творче змагання, у якому беруть участь вокальні та фольклорні ансамблі різних форм, троїсті музики, танцювальні колективи, окремі виконавці народно-обрядових пісень та авторських творів.

У рамках фестивалю – дегустація овечої бринзи і страв національної гуцульської кухні, приготування вівчарського кулешу, галушок, вареників, токану та вурди, виставка-продаж виробів народних умільців, продукції із овечої вовни, веселі співаночки і коломийки, танці під запальну гуцульську музику. Участь у фестивалі беруть делегації професійних сироварів, майстри народного мистецтва, туристи з України, Угорщини, Словаччини.

Фестиваль-ярмарок «Гуцульська бриндзя» став «візитною карткою» району й однією з найяскравіших сторінок його культурно-мистецького життя, подією, на яку чекають цілий  рік. Він приваблює щороку багато туристів не тільки з нашого краю, але й зі всієї України та з-за кордону. Тут можна відчути справжню гостинність мешканців краю, неповторний смак гуцульських страв, звабливість красунь-горянок, силу і спритність карпатських леґінів, рвучкі ритми гуцульської, румунської, угорської музики та запального танцю.

Проведення акції посилює вплив на розвиток усіх форм народного мистецтва Закарпаття, на естетичне виховання підростаючого покоління, сприяє посиленню у молоді любові до давніх родинних традицій, до рідного краю, викликає любов до історичної спадщини нашого народу.

Цікаво знати!

Бринза для жителів цього регіону – одна з головних страв. Її вважають третім хлібом. Перший хліб – то і є хліб, другий хліб – то кулеша, банош, а третій – бринза. Саме слово «бринза» запозичене з румунської й означає сир. Бринзу, або «бриндзю», як її називають гуцули, роблять з овечого молока. Випасають овець лише чоловіки, і сир роблять в основному чоловіки. За словами вівчарів, бриндзя не любить жіночих рук. А ще її називають «гуцульською віагрою».

Бринза – це дуже смачна та поживна їжа, яку полюбляють не тільки корінні гуцули, але й багато українців. Процес виготовлення бринзи – захопливий та трудомісткий. А починається все з народження грудочки свіжого овечого сиру, який увібрав у себе все сонячне тепло та свіжість високих карпатських полонин, де ціле літо вівчарі випасають білі отари овець.

Підготовлене молоко нагрівають до температури 35–38°C, вводять сичуг, час від часу помішуючи до утворення згустка та відділення сироватки. Після цього її видаляють з чану за допомогою черпака. Сирний згусток ріжуть за допомогою спеціального ножа на зерно певного розміру, який потім за допомогою марлевих чи полотняних мішків виймають із чану та підвішують для просушування, видалення зайвої вологи. Такі головки мають назву будз (його можна споживати одразу чи помістити в розсіл для подальшого зберігання, також їх піддимлюють для покращення смаку). Потім масу перетирають із сіллю, формують із неї головки чи заповнюють нею діжки, скляний посуд для подальшого зберігання. При промисловому виготовлені сирну масу закладають у перфоровані форми для надання форми головки та висушування на стелажах. Висушені головки поміщають у чани з розсолом для просолювання та дозрівання. Дозрілий сир у продаж поступає в розсолі.

Похідним від продуктів виготовлення бринзи є сир вурда. Його виготовляють із відпрацьованої сироватки методом її повторної коагуляції.

Бринза – важливий компонент української, молдовської, румунської та балканської кухонь. Вживається як складник в овочевих стравах, для начинки пирогів та вареників, до м’ясних страв та супів. Використовується бринза і як закуска. Найхарактерніший гарнір до страв, що включають бринзу, – смажена цибуля, часник, баклажани, пшеничний хліб, картопля. Найпопулярніша страва в Карпатах – мамалига (токан), заправлена смаженою цибулею зі шкварками та тертою бринзою.

Корисні властивості овечого сиру та бриндзі відомі людям із давніх часів. Бринза з овечого молока багата органічними кислотами, вітамінами та мінеральними речовинами. Такий склад говорить про те, що це дуже корисний продукт для зору, для шкіри, при зростанні та відновленні кісток після перенесеного перелому. Бринза – це хороший антиоксидант, покращує травлення, регулює кількість цукру в крові.