Тисячі простих закарпатців, не маючи професійного вишколу та не володіючи вишуканими техніками, проте маючи безпосередній стосунок до творчості, є для нас дуже цікавими, а їхні творіння – цінними. Це – казкарі й коломийкарі, гуслярі й сопілкарі, лозоплетільники і гончарі, ткалі й вишивальниці, різьбярі й бондарі... Цей перелік занять, які завжди існували у нашому краї, можна продовжувати. Зберігати ж знання про них, нести їхнє прадавнє мистецтво «в маси», а особливо в середовище комп’ютеризованої молоді, що далі моніторів і планшетів не заглядає, покликані журналісти, мистецтвознавці, краєзнавці.